«Таїнство примирення — це єдина екологія душі, бо воно не тільки провадить до пробачення та знищення наших гріхів, а й у ньому також відбувається відродження душі та повернення до стану святого хрещення», — підкреслив кардинал Мауро П’яченца.
Апостольська Пенітенціарія вже втридцяте організовує курс для сповідників на тему внутрішніх аспектів таїнства примирення. В цю подію вписується великопісна ініціатива «24 години для Господа». З цієї нагоди в найближчу п’ятницю, 29 березня 2019 року, Святіший Отець очолить у ватиканській базиліці покутне богослужіння з індивідуальною сповіддю, пише Vatican News.
Великий пенітенціарій наголосив, що сповідники — це слуги не сакрального, а Христа; вони з’єднані з Ним та беруть участь у Його спасенному діянні. Через сакраментальне відпущення гріхів вони стають свідками милосердя та роблять людей учасниками Воскресіння Христа. Кардинал П’яченца сказав, що кожне розрішення — це «найбільший можливий внесок у людську екологію». Він також дав пораду сповідникам: «Якщо хочете бути сучасними й екологічними священиками, то проводьте більше часу в конфесіоналі».
Великий пенітенціарій звернув увагу на поширення зла через засоби масової комунікації. Через спосіб їхнього використання людство переживає сьогодні «універсальне зло». За півгодини спілкування користування інтернетом можна просякнути більшим злом, ніж протягом цілого життя у сто років. Звісно, не потрібно демонізувати інтернет, але треба усвідомлювати, що він набагато більше використовується для поганих речей, ніж для добрих.
У «макро-просторах» виразно видно, як, починаючи від торгівлі зброєю, нових форм рабства і до використання людей, світ здається оповитий сіттю зла. Але зло присутнє і в «мікро-просторах», у школі, в сім’ї, «в насильстві над найслабшими». Зло також присутнє в нехтуванні життям і брехливості. Сучасна людина часто не визнає гріха. Говорить лише про помилки. І таким чином, як вважає італійський кардинал, приписує виключно собі відповідальність за негативні вчинки, оминаючи при цьому існування первородного гріха й вроджену схильність до зла. Відмовляючись від допомоги Бога та Його благодаті, сучасна людина сама себе засуджує й прирікає на трагічну самотність у своєму злі. Таким чином помилка стає важчою за смиренно визнаний і довірений Отцю гріх.
Великий Пенітенціарій нагадує, що саме Христос є ліками від гріха і смерті. Це лише Його перемога має реалізуватися в нашому житті та в усьому світі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
