Зачерпнути у Воскреслого радості, щоб ділитися нею

Черпати мир і погоду духа, які є дарами Воскреслого, щоб ділитися ними з братами, зокрема з тими, хто найбільше потребує розради і надії.

До цього заохотив вірних Святіший Отець у роздумах перед великодньою молитвою «Regina Coeli» в понеділок Великодньої октави, 22 квітня 2019 року. Молитва «Царице Неба» заступає собою традиційну полуденну молитву католиків «Ангел Господній» на період тривання Великодніх свят.

Ось текст папських роздумів.

Сьогодні й протягом усього цього тижня в літургії, а також і житті продовжує тривати великодня радість від воскресіння Ісуса. Цю чудесну подію ми згадували вчора. У Великоднє Навечір’я пролунали слова, які ангели сказали біля порожнього гробу Христа. Жінкам, які пішли до гробу на світанку першого дня після шабату, вони сказали: «Навіщо шукаєте живого серед померлих? Нема Його тут; воскрес» (Лк 24, 5-6). Воскресіння Христа це найбільш вражаюча подія в історії людства, яка свідчить про перемогу Божої любові над гріхом і смертю та дає нашій надії на життя фундамент такий солідний, як скеля. Сталося те, що по-людськи було неймовірним: «Ісуса Назарянина (…) Бог воскресив, зірвавши пута смерті» (Діян 22,22).

У цей «понеділок Ангела» літургія, через Євангеліє від св.Матея (пор. 28,8-15) провадить нас назад до порожнього гробу Ісуса. Варто податися думкою до порожнього гробу Ісуса. Жінки, переповнені остраху та радості, поспішно вирушають, щоби принести учням новину: гріб порожній! І в цю мить перед ними постав Ісус. А вони «підійшли й кинулися Йому в ноги і поклонилися» (в.9). Вони Його торкнулися: Він не був примарою. То був живий Ісус зі своїм тілом. То був Він. Ісус проганяє острах з їхніх сердець і заохочує їх, щоби тим більше проголошували братам те, що сталося. Всі Євангелія підкреслюють роль жінок, Марії Магдалини та інших, як перших свідків воскресіння. Перелякані чоловіки замкнулись у Вечірнику. Петро і Йоан, яких випередила Магдалина, спромоглися тільки на коротку вилазку, під час якої ствердили, що гріб відкритий і порожній. Але то жінки першими зустріли Воскреслого й проголосили, що Він живе.

Сьогодні, любі брати і сестри, також і для нас лунають слова Ісуса, скеровані до жінок: «Не бійтесь! Ідіть і сповістіть…» (в.10). Після обрядів Великого Тридення, завдяки яким ми наново пережили таємницю смерті й воскресіння нашого Господа, тепер ми очима віри споглядаємо Його воскреслим і живим. Ми також покликані, щоб Його зустріти особисто і стати Його проповідниками та свідками.

Словами стародавньої секвенції ми повторюємо в ці дні: «Вже воскрес Господь наш, Пастир і надія». А в Ньому також і ми воскресаємо, переходячи від смерті до життя, з неволі гріха до свободи любити. Отож дозвольмо, щоб до нас дійшло втішне послання Великодня та нас огорнуло Його славне світло, що розсіює темряву боязні та смутку. Воскреслий Ісус іде поруч із нами. Він об’являється тим, хто Його призиває і любить. Насамперед — у молитві, але також у простих радостях, пережитих із вірою та вдячністю. Ми можемо відчути Його присутність, поділяючи хвилини сердечності, гостинності, дружби, захвату природою. Нехай цей святковий день, коли ми традиційно втішаємося дрібкою відпочинку та безкорисливості, допомагає нам пізнати присутність Ісуса.

Просимо Діву Марію, щоб ми могли уповні зачерпнути миру і погідності, які є дарами Воскреслого, щоб ділитися ними з братами, зокрема з тими, хто найбільше потребує розради й надії.