Святий Йоан Павло ІІ пролив кров у надзвичайно символічному місці. Тут був цирк Нерона, де за Христа гинули перші християни. Неподалік був розіп’ятий св.Петро.
До замаху на Йоана Павла ІІ на площі св.Петра не було жодного зображення Богородиці. Перше — і на сьогодні єдине — з’явилося там як знак подяки за врятування Папи.
«Одна рука стріляла, а інша керувала кулею», — сказав одразу після замаху Йоан Павло ІІ. Про місце замаху нагадує тепер вмонтована в бруківку площі невелика мармурова плита з гербом Папи Войтили і датою — 13 травня 1981 року. Не раз на цьому місці можна побачити паломників у молитві та покладені квіти.
Святіший Отець був переконаний, що то Марія вберегла його життя, а тому, коли працівники Ватикану повідомили, що хотіли б увічнити пам’ять про його порятунок, — попросив, щоб на площі св.Петра у видному для всіх місці з’явилося зображення Божої Матері.
Де Марія на площі св.Петра?
Це була також відповідь на вимогу, яку папа почув за рік до замаху під час зустрічі з молоддю. Один юнак тоді зауважив відсутність Марії на площі перед ватиканською базилікою, хоча вже тоді там були скульптури Спасителя, всіх апостолів і 140 святих, що видніють на колонаді. Тоді Йоан Павло ІІ обіцяв це виправити, а ініціатива працівників стала для цього відповідною нагодою.
Сьогодні вже важко уявити Ватикан без зображення Богородиці. На ньому вміщено герб Йоана Павла ІІ і його девіз — Totus Tuus, а знизу напис латиною: Mater Ecclesiae. Щоб цей марійний образ з’явився на площі, треба було, однак, подолати опір архітекторів, які не бажали дозволити на впровадження навіть найменшої зміни у вигляді цього місця. Зрештою вони все ж таки відступили перед рішучим проханням Папи Войтили, і мозаїкою було вирішено закрити одне з вікон Апостольського палацу.
Mater Ecclesiae
Хоча при погляді знизу зображення виглядає скромним, проте воно має понад два з половиною метри заввишки! Це копія фрески з однієї з колон давньої візантійської базиліки, яка щасливо вціліла.
Образ Матері Божої на цій фресці отримав титул Mater Ecclesiae — «Матір Церкви», на пам’ятку про історичну подію 21 листопада 1964 року. Тоді, під час засідань Другого Ватиканського Собору, папа Павло VI проголосив Марію Матір’ю Церкви. До ухвалення такого рішення немало доклалися польські єпископи, зокрема Примас Вишинський.
Цю мозаїку Йоан Павло ІІ освятив 8 грудня 1981 року, просячи, щоб вона допомагала кожному, хто прийде на площу, «підвести погляд до Марії та з дитячою відданістю скерувати до Неї свою молитву».
Фатіма також присутня в найбільш марійному закутку Ватикану, яким, без сумнівів, є папські сади. Там уміщено скульптуру Марії, яка простягає помічні долоні до трьох пастушків.
А папські гелікоптери, які вирушають у чергові подорожі, благословляє Божа Матір Ченстоховська. Біля вертолітного аеродрому стоїть унікальна скульптура Ясногурської Мадонни, подарована паулінами.
Зрештою, Держава-Місто Ватикан (так звучить офіційна назва цієї найменшої держави світу) від самих своїх початків — винятково марійна, містить сліди Лурдського об’явлення. У нинішній формі Ватикан постав на основі Латеранських угод, підписаних 11 лютого 1929 року. Однак мало хто пам’ятає, що за 71 рік до цього, саме в день 11 лютого, відбулися перші марійні об’явлення в Лурді.
Папа Пій ХІ, який підписав угоду, звелів умістити на фасаді Палацу губернатора (який у Ватикані є своєрідним відповідником міністерства закордонних справ) скульптуру Непорочної, яка оберігає у своїх материнських раменах цілу державу. Марійні зображення у папських садах розповідають історію Церкви на свідчать про материнську турботу Богородиці.
Переклад CREDO за: Беата Зайончковська, Aleteia
Мозаїка Божої Матері Divino Amore (Прекрасної любові) у Ватиканських садах. Фото автора.
Божа Матір Доброї поради. Ватиканські сади, фото автора.
Божа Матір з Гвадалупе. Ватиканські сади, фото автора.