Львів. Фатімське богослужіння перед зачиненим храмом

У день об’явлень Богородиці у Фатімі — 13 травня — у Львові розпочалися Фатімські богослужіння.

За традицією, їх ось уже дев’ять років  проводять отці-домініканці у храмі Стрітення Господнього, що по вулиці Винниченка.

Цьогоріч Святу Месу, яку очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, служили на сходах храму перед зачиненими дверима. Як повідомлялося раніше, отцям-домініканцям, які опікувалися парафією Стрітення Господнього, від грудня 2018 року відмовлено у доступі до храму.  Двері храму перед римо-католиками зачинила вже колишня громада УГКЦ, яка не прийняла рішення Апостольського Престолу, що затвердив рішення Львівських митрополитів обох обрядів щодо канонічного повернення храму Стрітення Господнього Римо-Католицькій Церкві. Греко-католицька парафія Стрітення Господнього була ліквідована митрополитом львівським УГКЦ Ігорем Возьняком. Після цього громада, яка є власником сакральної споруди, намагалася перейти до Православної Церкви України. Зараз ситуація залишається невизначеною.

Розпочинаючи Месу, архієпископ сказав:

— Сьогодні, підчас цієї Пресвятої Жертви, ми хочемо просити Матір Божу, щоб пішла до наших братів у єпископстві, священиків, щоб відчинили нам двері цього санктуарію, до якого ми дев’ять років тому ввели статую Матері Божої Фатімської.

А у проповіді додав:

— Дорогі брати і сестри! Сьогодні ми з тривогою стоїмо на цьому першому Фатімському богослужінні, свідомі реальності відкинення не лише людської зичливості, правди та справедливості, але фатімського послання, також і в нашій країні. Ми болісно переживаємо факт незрозуміння Євангелія та вчинки, що суперечать Божому закону, в якому записаний шлях любові. Прийшовши до зачинених дверей цього храму, ми стоїмо перед зачиненими дверима любові та розуміння, які стали символом поділу та постави, що дає згіршення. Це символ поділу та розбрату, символ того, що ділить людей, які живуть поруч. Ми стоїмо під цими дверима, як віруючі люди, громадяни України, яких дискримінують і зневажають. Цей важкий хрест упокорення дуже болісний. Особливо у вільній країні, яка називає себе європейською та християнською. (…) Коли після Другої Світової війни закривали храми, то всі знали, що це роблять вороги Церкви та віри, а сьогодні? Хто закриває двері та викидає вірян на вулицю? Це питання я залишаю без відповіді…

Після Меси розпочалася молитовна хода центральними вулицями міста — люди молилися Розарій, ідучи за статуєю Фатімської Діви Марії. Богослужіння завершилося актом присвячення України Непорочному Серцю Марії.