Дівчаток-християнок з убогих сімей примушують виходити заміж за китайців. Їх переконують, що вони вийдуть «за багатих християн». А закінчується справа пасткою в Китаї як дружини чоловіка, який не є ні заможним, ні християнином.
На порталі Crux з’явився розлогий репортаж авторства Кеті Кеннон і Дейка Канга з агентства Associated Press. Там розповідається про розпочатий минулого року процес перевезення з Пакистану бідних християнок, яких примушують виходити заміж за громадян Кинайської Народної Республіки, пише DEON.
«Муґадас Ашраф мала заледве 16 років, коли батьки узгодили її шлюб із китайцем, який приїхав до Пакистану в пошуках нареченої. Через неповні п’ять місяців Муґадас повернулася до батьків вагітна, прагнучи розлучення з чоловіком, який, як вона стверджує, поводився агресивно», — написано в репортажі.
Як визнають співрозмовники авторів, деяким нареченим навіть по 13 років, більшість дівчат — неповнолітні й походять із найубогіших сімей. У пошуках жінок китайцям допомагають також християнські духовні особи, які переказують батькам гроші й беруть участь у передачі дівчат. За підрахунками, жертвами цього процесу за минулий рік стали від 700 до 1000 молодих жінок.
Батьки отримують у середньому від 3500 до 5000 доларів. Їх також переконують у тому, що їхні нові зяті — багаті, новонавернені християни. Мати Муґадас, Назрін, визнає, що їй обіцяли 5000 доларів за віддання дочки, але вона їх ще не отримала. «Я насправді вірила, що дам їй шанс на краще життя і в краще життя для нас», — сказала Назрін.
Сама Муґадас теж була переконана, що її чоловік — багатий, але, прибувши в Китай на початку грудня 2018 року, вона опинилася замкненою в маленькому будиночку, що складався з однієї кімнати і спальні. Оскільки їй одразу не вдалося завагітніти, чоловік вимагав від неї проходити медичні обстеження. Коли у вігілію Різдва вона захотіла, щоб її взяли до храму, чоловік її вдарив і поламав телефон. «Зрештою він погодився вислати її додому, після того як сім’я сказала, що підуть у поліцію», — пишуть репортери.
Справу прокоментував Аслям Августін, міністр прав людини і релігійних меншин провінції Пенджаб. «Насправді провиною всього є жадібність», — сказав він, водночас засуджуючи і діяльність гендлярів із Китаю. — «Це торгівля людьми!»
Міністерство закордонних справ КНР заперечило наявність будь-якого подібного явища. Однак у Китаї вже довгі роки триває процес привозу наречених із сусідніх держав, після того як «політика однієї дитини» викривила статеву рівновагу в суспільстві і призвела до ситуації, коли в більшості чоловіків немає шансу знайти собі партнерку.
Християни, яких близько 2,5 млн у 200-мільйонному Пакистані, належать до найубогіших суспільних груп. Багато жертв торгівлі людьми походять не тільки з Католицької Церкви, але й малих протестантських спільнот, що їх закладають самозвані місіонери з Заходу, які — після передачі їм відповідних коштів — полишають дівчат самих на себе. А члени їхніх «місіонерських» спільнот у відчаї продають своїх дочок торговцям із Китаю.
Чимало організацій захисту прав людини звернули увагу на це явище. Щораз більше говориться і про релігійне переслідування у величезному масштабі в КНР, що скероване проти сповідників будь-яких релігій, особливо проти мусульман, християн і буддистів.
Явище торгівлі людьми між Пакистаном і КНР також пов’язане з посиленим торговим обміном між цими двома державами. У рамках глобальної ініціативи «Один пояс, один шлях» Китай збирається збудувати через Пакистан енергетичний та інфраструктурний коридор, який з’єднав би Китай з Індійським океаном.
фінансово.
Щиро дякуємо!
