Роздуми над Першим читанням на середу V Великоднього тижня
Тими днями деякі, прийшовши з Юдеї, навчали братів: «Якщо ви не будете обрізані за звичаєм Мойсея, не зможете спастися!»
Коли ж виникло протистояння і чималі диспути Павла та Варнави з ними, то постановили, аби Павло й Варнава та деякі інші з них пішли до апостолів і старших у Єрусалим із цим питанням. Тож вони, послані Церквою, проходили Фінікію і Самарію, розповідали про навернення язичників і приносили велику радість усім братам.
Прийшовши в Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами і старшими й сповістили про те, що Бог зробив з ними. Та піднялися деякі з партії фарисеїв, які повірили, і говорили: «Їм треба обрізатись і наказати, аби вони зберігали закон Мойсея!» Тож зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.
Діян 15,1-6
Не завжди думки в Церкві сходяться. Бувають і розбіжності. Тому первісна спільнота дає приклад як потрібно шукати Божої волі. Щоб не просто перемогла якась ідея чи фракція. Але всі разом мають шукати того, що Бог про це думає, що гармонізує з Божим одкровенням, зі словами Христа. Тому збираються разом, слухають одне одного і передусім слухають Святого Духа, що продовжує вести Церкву.
Церква постійно розвивається у пізнанні Божої волі та у практичному її втіленні. Вона має приймати нові рішення, знаходити нові шляхи служіння Богу в світі й в Церкві.
Господи, дай Церкві мудрість і постійно супроводжуй її у пошуці Твоєї волі!