В Гавані помер вислужений архієпископ Куби кардинал Хайме Ортеґа-і-Аламіно. Йому було 82 роки.
Кардинал Ортеґа виконував шерег важливих функцій у Церкві Куби, а також у масштабі всієї Латинської Америки. Він був знаний своєю критичною позицією як щодо комунізму, так і щодо капіталізму. Востаннє він брав участь у публічних подіях 14 червня, коли приймав відзнаку від єпископату. Вже тоді він був дуже слабкий (кардинал хворів на рак).
Це вже друга за останні дні смерть кардиналів: минулої неділі помер 93-річний іспанський польовий єпископ кардинал Мануель Естепа Льяуренс.
Хайме Лукас Ортеґа-і-Аламіно народився 18 жовтня 1936 року в Хаґуеї, провінція Матансас, на півночі Куби. Після навчанні у школі в Матансасі та в семінарії Закордонних місії у канадському Квебеку прийняв 2 серпня 1964 року священницькі свячення. Працював у парафіях на батьківщині, маючи їх під опікою багато, оскільки після перемоги лівих сил у 1959 році та вигнанні з країни більшості закордонних священників на Кубі різко забракло душпастирів.
На межі 1966-1967 років протягом 8 місяців служив у Камаґуеї, у військових силах підтримки виробництва, що підлягали Міністерству внутрішніх справ. Повернувшись до цивільного життя, надалі провадив активну душпастирську діяльність, зокрема катехетичну та євангелізаційну, і займався молоддю, організовуючи канікулярні табори. Викладав у столичній духовній семінарії.
4 грудня 1978 року Йоан Павло ІІ призначив його єпископом Пінар дель Ріо; свячення йому вділив наступного року тодішній Апостольский нунцій на Кубі архієпископ Маріо Тальяферрі. Майже через три роки, 20 листопада 1981 року, папа призначив єпископа Ортеґу архієпископом і митрополитом Гавани. Роль митрополита зросла ще більше, коли на консисторії 26 листопада 1994 року в Римі Святіший Отець включив 58-річного вже ієрарха до складу Колегії кардиналів.
У 1988-1999 роках, та також у 2001-2004-му архієпископ і пізніше кардинал Ортеґа очолив Конференцію католицького єпископату Куби. В другій половині 90-х він був другим віце-головою Ради єпископів Латинської Америки (CELAM).
Брав участь у багатьох засіданнях Синоду єпископів, кілька разів був спеціальним папським посланцем на важливі церковні події в різних країнах, наприклад, на Національних Євхаристійних конгресах у Сальвадорі в 2000 та 2013 роках, а в липні 2014-го представляв Папу Франциска на урочистостях 350-річчя заснування парафії Божої Матері Квебека в Канаді, яка вважається «матір’ю всіх парафій» у Північній Америці. У квітні 2005 та в березні 2013-го брав участь у конклавах, які обирали, відповідно, Бенедикта XVI і Франциска.
Кубинський ієрарх удостоєний шерегу відзнак і почесних докторатів, зокрема американських, мексиканських, панамських та італійських. 11-го травня 2015р. отримав у Гавані французький Орден почесного легіону з рук президента Франсуа Олланда.
Кардинал Ортеґа, йдучи за прикладом Йоана Павла ІІ, багато разів закликав свій народ, щоб не будував свого посткомуністичного майбутнього на ґрунті принципів дикого капіталізму. 1998 року він застерігав кубинців не піддаватися впливам американської субкультури. У вересні 1993р. кубинський єпископат під його головуванням оприлюднив пастирського листа «El amor todo lo espera» («Любов на все це чекає»), надзвичайно критичний стосовно комуністичного уряду Куби і з закликом до змін у державі.
У квітні 2010 р. кардинал публічно заявив, що Куба переживає кризу. 20-го травня того ж року разом з архієпископом Сантьяго-де-Куба він зустрівся з президентом Раулем Кастро, щоб порушити справу політичних в’язнів на острові. Потім сказав, що процес змін буде тривалим і що він має розпочатися з малих кроків, які нині виконуються.
По смерті цих двох ієрархів Колегія кардиналів нараховує 217 членів, серед них 120 мають право голосу в можливому наступному конклаві та 97 уже перевищили 80-річний поріг життя, тому не можуть брати участь у виборі Папи. Серед 120 кардиналів-електорів 19 — призначені Йоаном Павлом ІІ, 44 — Бенедиктом XVI і 57 — Папою Франциском.
Найстаршим за віком залишається колумбієць Хосе Пім’єнто Родріґес (1919) і двоє французів: Роже Етчегерай (1922) і Альберт Ванхой (1923). Натомість кардинал Етчегерай має найдовший кардинальський «стаж», оскільки був призначений кардиналом 30 червня 1979 року.