Папа: в раю немає «визначеної кількості» місць

Що потрібно, щоби пройти вузькими дверима, які ведуть до раю? Святіший Отець нагадує: Господь розпізнаватиме не титули, а віру, що втілюється в діла.

Чи достатньо місця в раю і хто зможе туди потрапити? Відповідь на це запитання, у світлі розмови Ісуса зі слухачами по дорозі до Єрусалима, Папа Франциск шукав у роздумах на молитві «Ангел Господній». У неділю, 25 серпня 2019 р., відбулася традиційна зустріч із паломниками, які зібралися на площі св.Петра, повідомляє Vatican News.

Зміна перспективи: не кількість, а відповідальність

Святий Лука розповідає, як Ісус прямував до Єрусалима, проходячи селами та містечками. Як зауважив Святіший Отець, Христос знав, що має померти за спасіння всіх людей, і ось у такому контексті лунає запитання: «Господи, чи мало тих, які спасаються?»

«Це питання активно обговорювалося в той час: скільки спасеться, а скільки ні, — були різні способи інтерпретації Писань щодо цього та згідно з текстами, які бралися до уваги, — пояснив Папа. — Ісус, натомість, перевертає запитання, що зосереджувалося на кількості, тобто “чи мало?”, перенісши відповідь на рівень відповідальності, заохочуючи добре використовувати теперішній час. “Силкуйтесь увійти через вузькі двері, бо багато хто, кажу вам, буде намагатися ввійти, та не зможе”, — відповів Він».

Любов не є зручною!

Папа зазначив: цими словами Ісус дає нам зрозуміти, що не йдеться про кількість, шо в раю немає «визначеної кількості» місць. Ідеться про те, щоби «вже відтепер» прямувати правильним шляхом, який для всіх відкритий, але водночас тісний. Ісус не хоче обманути нас, мовляв: «Будьте спокійні, це легка справа, шлях легкий…», але говорить так, як є: перехід є вузьким.

«У якому сенсі? В тому, що аби спастися, потрібно любити Бога та ближнього, а це не є зручним. Це “вузькі двері”, бо вони вимогливі, а любов завжди є вимогливою, вимагає старань, а навіть і “силування”, тобто рішучої та витривалої волі жити згідно з Євангелієм», — мовив Святіший Отець. Саме таке наставлення святий Павло у Посланні до Тимотея називав «доброю борнею». Для цього потрібні щоденні зусилля, щодня любити Бога й ближнього.

Не титули, а життя віри, що виливається в діла

Щоби краще це пояснити, Ісус розповів притчу про господаря дому, який представляє Господа, а його дім — вічне життя, тобто спасіння. Мовив Ісус: «Коли ж встане Господар і замкне двері, ви станете знадвору й будете стукати у двері, кажучи: “Господи, відчини нам!” А Він у відповідь скаже вам: “Я не знаю вас, звідки ви є!”» Коли ж вони намагатимуться нагадати про себе, посилаючись на те, що їли й пили разом із господарем та слухали його навчання, Господар повторить, що не знає їх, називаючи їх «тими, які чинять беззаконня».

«Ось у чому полягає проблема! Господь розпізнаватиме нас не відповідно до наших титулів», — сказав Папа. Бог пізнає своїх через на смиренне й добре життя, життя віри, що виливається в діла.

Вимогливі, але відчинені для всіх

За словами Святішого Отця, це означає, що християни покликані творити справжню спільність з Ісусом, молячись, ходячи до церкви, приступаючи до Святих Таїнств, живлячись Його словом. «Це підтримує нас у вірі, живить нашу надію, оживлює нашу любов. І, таким чином, завдяки Божій благодаті, ми можемо й повинні віддавати своє життя для добра ближніх, боротися проти будь-яких форм зла та несправедливості», — сказав Папа, побажавши:

«Нехай же нам у цьому допоможе Пречиста Діва Марія. Вона пройшла вузькими дверима, якими є Ісус. Вона прийняла Його всім серцем та йшла за Ним у кожний день свого життя, також і тоді, коли не розуміла, також і тоді, коли меч прошивав Її душу. Саме тому призиваємо Її як “Небесні двері” — Марія двері Небесні,  — двері, що детально повторюють форму Ісуса: двері Божого серця, серця вимогливого, але відкритого для всіх нас».