З історії української монети

Від сьогодні, 1 жовтня 2019р., як повідомлялося, виходять з обігу монети номіналом в 1, 2 і 5 копійок.

Це нагода окинути поглядом історію монети на українських землях. Такий огляд підготував СловОпис.

«Монетна палітра» українських земель надзвичайно цікава й яскрава.

Найдавніші монети, які вдалося віднайти на українських землях, сягають VI–IV ст. до н.е. Вони були випущені в Греції, на островах Егейського моря та в Малій Азії.

Також зустрічаються монети Стародавнього Рима: денарії, які перебували в обігу до V ст.

Денарій Тіта Карізія із зображенням Юнони-Монети і інструментами монетної чеканки (46 рік до н. е.) Джерело: Вікіпедія

У VI–VII ст. на території України з’явилися візантійські монети: срібні, бронзові та золоті.

У VIII–XI століттях на території Київської Русі панували арабські дірхеми з Арабського халіфату, які проникали до нас славнозвісним шляхом «із варяг у греки».

За часів зміцнення Київської Русі князі почали карбувати власні гроші.

За часів Володимира Великого в обігу були «златники» та «срібляники», де з одного боку розміщувалося зображення князя, а з іншого — княжий герб-тризуб. Карбували монети також й інші князі.

Далі був безмонетний період, зумовлений зокрема й відсутністю покладів срібла.

У XIV ст. обіг монет відновився: на території Галичини була в обігу «moneta russiae». За часів Литовського князівства ходила монета князя Володимира Ольгердовича, а також монета чернігівського та новгород-сіверського князя Дмитра Корибута.

У другій половині XIV–XV ст. на грошовому українському ринку панували чеські гроші, зокрема, короля Вацлава IV.

Також ходили монети польських, литовських, угорських (дукати), золотоординських та московських монетних дворів.

XVI століття позначилось нововведеннями на грошовому ринку внаслідок грошової реформи короля Сигізмунда. З’явилися: шостак, трояк, гріш, третяк, шеляг, але основною одиницею став злотий, який дорівнював 30 грошам.

XVII століття позначилось виходом на ринок нових монет: орти (1/4 талера) та півтораки, номінальна вартість яких дорівнювала 1 злотому.

Нововідкритий Львівський монетний двір чеканив срібні орти й шостаки, а також талери та золоті монети.

Аверс монети «Орт» з профілем Сигізмунда ІІІ Вази, Гданський монетний двір, 1618. Джерело: Вікіпедія

Далі на українських територіях, які стали частиною Російської імперії, поширились російські монети: гривні, рублі, алтини, деньги і копійки.

Алтин 1711 року. Джерело: Вікіпедія

З XVIII і до революції 1917 року домінували російський рубль та копійка (1/100 рубля).

На тій частині України, яка відійшла до Австрійської імперії, в обігу були гульдени, шилінги та крони.

Гульден із Любека

Гривня як національна валюта, а також її сота частина — копійка, були запроваджені в Україні Указом Президента від 1996 року. Про те, що монети номіналом в 1 та 2 копійки більше не є «мірою вартості», НБУ заявив ще 2011 року. Випуск однієї такої монети обходився у 16 копійок собівартості. Але Кабмін не ухвалив рішення вилучити ці монети з обігу. Наступний розгляд цього питання відбувся 2015р.

Проект постанови «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» Нацбанк оприлюднив на своєму сайті 16 листопада 2016р. Заодно з припиненням карбування монет в 1, 2 і 5 копійок припинялося карбування монет номіналом у 25 копійок, бо за відсутності менших номіналів 25 копійок не буде чим розміняти.

Вже у січні 2017 року, за даними Департаменту грошового обігу НБУ, найактивнішою в обігу монетою була 1 гривня.