Роздуми над Першим читанням на суботу ХХVІ Звичайного тижня, рік І
Бадьорися, мій народе, пам’ять Ізраїля! Ви були продані народам не на загибель, але через те, що прогнівили Бога, вас ворогам видано. Ви бо роздратували Того, хто створив вас, жертвувавши не Богові, а демонам. Забули Того, хто годував вас, відвічного Бога, і засмутили Єрусалим, вашу годувальницю. Адже, бачивши той гнів, який зійшов на вас від Бога, вона мовила: «Послухайте, сусідки Сіону! Навів Бог на мене великий смуток. Я бачила неволю моїх синів і дочок, яку наслав на них Предвічний. Я з радістю годувала їх, а відпустила із плачем та смутком. Ніхто хай не радіє наді мною, удовою, покинутою всіма. З-за гріхів дітей моїх я опустіла, бо відхилились вони від Божого закону.
Бадьоріться, дітки, закликайте до Бога, бо Той, хто попустив це на вас, про вас згадає! А що ваша думка була звернена на те, щоб блукати геть від Бога, то, навернувшись, удесятеро більше Його шукайте. Бо Той, хто попустив на вас нещастя, поверне вам вічну радість разом з вашим спасінням».
Вар 4,5-12.27-29
Пророк Варух допомагає Ізраїлю перетравити урок минулого. Вони пережили катастрофу, вигнання, бідність, утрату всього. До цього Господь через пророків постійно повторював: Ви — Мій народ, обрані, особлива власність Божа. Попереджав також про можливість втратити все. Але вони «забули Того, хто годував вас», не дотрималися союзу зі своїм Богом. Тому приходять наслідки: ось те все, що з ними сталося. Причин чимало.
Тепер треба повернутися до вірності Богу. Стан народу досі невеселий. Але якщо буде навернення, якщо помножать свої зусилля у пошуках Бога, то все зміниться. Теперішня невтішна ситуація — не назавжди. І зміна на краще залежить від мене.
Вислів «З нами Бог» відповідає дійсності тоді, коли ми — з Богом!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія