Спогади кардинала Ре про роки співпраці з польським папою та про те, чого він навчився, спостерігаючи за поведінкою святого.
У Римі нещодавно представили книжку «Христос, Церква та світ», випущену Ватиканським видавництвом. Вона містить не опубліковані досі катехези (39 рукописів) тоді ще архієпископа Краківського Войтили (1965). Під час презентації префект Конгрегації в справах єпископів, кардинал Джованні Батіста Ре підкреслив: святий Йоан Павло ІІ був людиною молитви, позбавленою сумніву, впевненою в собі завдяки стосункам із Богом та обдарованою вмінням спілкуватися з іншими людьми.
Кардинал Ре був очевидцем понтифікату Йоана Павла ІІ, що тривав близько 27 років. За цей час кардинал відкрив секрет Кароля Войтили, який допомагав папі у прийнятті складних рішень: «Він довго молився».
Кардинал Ре пригадав декілька епізодів із духовного життя святого і зазначив, що польський Папа вважав «потреби людської душі» не менш важливими, ніж потреби тіла.
Складні рішення
За різних нагод — наприклад, прийому їжі, коли Папа обговорював важливі проєкти, проблеми і не був готовий до прийняття конкретного рішення, — він завжди говорив: «Нам потрібно молитися ще відданіше, щоби Господь просвітив нас щодо цього питання — тоді рука Божа допоможе нам у його вирішенні».
Кардинал Ре, який був персональним секретарем Державного секретаріату Святого Престолу з 1971 по 1977рр., розповідає про термінову справу, що ретельно обговорювалася на засіданні найстарішого дикастерію Римської курії.
Папа якраз вислухав декілька думок щодо цього питання і всім здавалося, що вирішення проблеми є цілком очевидним. Тоді радники папи запитали, чи можна опублікувати рішення. «Ні-ні, — відповів Войтила, — мені потрібно ще більше молитися щодо цієї справи».
Кардинал Ре був призначений секретарем Конгрегації в справах єпископів 1987 року. Він згадує епізод, який ілюструє духовні критерії Йоана Павла ІІ, коли йому доводилося приймати рішення стосовно справи, яка вплине на життя тисяч мирян, наприклад, призначення єпископа.
«Пригадую пленарне засідання Конгрегації, на якому голоси єпископів були поділені порівну: 50 на 50 відсотків. Одні підтримували першого кандидата, інші — другого. Обидва кандидати були ідеальними з погляду дотримання традицій, знань місця та досвіду.
Ми розповіли все, що йому потрібно було знати, і папа Йоан Павло ІІ взявся за документи. Це була ніч суботи і він сказав мені: “У понеділок зранку я відправлю Літургію у цьому наміренні, а тоді зможу прийняти рішення”. Не знаю, чому він не сказав, що зробить це у неділю, адже Папа так само мав відправляти Літургію і в цей день. Але, думаю, на неділю він уже мав цілий список намірень», — сказав кардинал Ре.
Минули вихідні і, як розповідає кардинал, секретар Папи передав йому документи, на яких було зазначено ім’я новопризначеного єпископа, як той і обіцяв.
Першочергове завдання
Кардинал Ре також згадав паломництво папи до одного з найстаріших храмів в Італії та Європі — марійної святині у Ментонеллі, 20 жовтня 1978 року. Тоді Йоан Павло ІІ сказав йому такі слова: «Першочергове завдання Папи — молитись».
Із часів Другого Ватиканського Собору Йоан Павло ІІ мав змогу перебувати в Римі на декількох подіях: або для роботи на Соборі, або ж за дорученням тодішнього папи Павла VI. У той час він любив відвідувати храм Матері Благодаті, розташований за 46 миль від Ватикану. Як говорив сам Йоан Павло ІІ, «цей храм, захований у горах від людського ока, приваблює мене особливим чином».
Тому за час його візитів до Рима, завдяки молитвам до Пречистої Діви, «голод до молитви» зріс у душі Кароля Войтили так, щоби ревно виконувати Божу волю, особливо у вирішальні для Церкви моменти.
Кардинал Ре цитує слова Йоана Павла ІІ під час того паломництва: «Молитва, яка по-різному відображає взаємини людини з живим Богом, також є для Папи першочерговим завданням і чи не найпершим вираженням, а також першою умовою його служіння в Церкві та світі».
Кардинал Ре визнав узгодженість між словами та діями папи Войтили: «Папа молився, щоб відкрити свої найглибші думки. Він був переконаний, що насамперед треба попросити допомоги в Господа, щоби Він допоміг зробити правильний вибір, і так виконати Божу волю у вирішенні проблеми».
«Насамкінець, Йоан Павло ІІ був містик. Ми, його співробітники, зрозуміли це, коли, вийшовши на прогулянку в одній прекрасній сільській місцевості, Папа попросив залишити його, щоби він мав змогу помолитися на самоті та споглядати пейзаж. Це був той момент, коли всім стало ясно, що він був містик».
Коментуючи книжку, Кардинал Ре процитував такі слова польського Папи: «Ще раз повторюю, що без Христа ми не можемо пізнати світ і не можемо осягнути таємницю людини».
Кардинал також наголосив, що «кожній катехезі передує фраза латиною, тобто молитва. Молитва, що не стосується тексту, який вона представляє». Отож «він хотів, щоб кожна сторінка стала актом прослави, і тоді перед початком читання думка людини буде спрямована до Бога».
Арі Валдір Рамос Діас, Алетея
Переклад: Марта Матвіїв, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
