Сьогодні поговоримо про три рівні вдячності. А на якому з них перебуваєш ти?
Якщо йдеться про вдячність Богові, то тут замало буде просто сказати «дякую Тобі».
Давайте поговоримо про три рівні вдячності, беручи за основу розповідь зі Святого Письма про зцілення десятьох прокажених.
Рівно 90% прокажених у цій історії не досягнули навіть першого рівня вдячності.
Євангеліє розповідає, що Ісус якраз прямував до Єрусалима, коли його зупинили десятеро прокажених чоловіків. Він випробовував їх, звелівши показатися священникові. По дорозі до священника прокажені зрозуміли, що повністю зцілені.
І тільки один-єдиний самарянин повернувся до Ісуса, щоби подякувати за чудо, яке Він учинив.
«Хіба не десять було зцілено, — запитує Ісус. — А де ж решта дев’ять?»
Тоді Він сказав: «Встань і йди — твоя віра спасла тебе».
Ті дев’ять, які не повернулися, вчинили так само, як і ми дуже часто робимо: вони прийняли подарунок і забули про того, хто його подарував. Так само й ми, отримавши благословення у житті, нерідко забуваємо, Хто його послав.
Самарянин не тільки подякував Господеві, він також визнав, що Ісус — Бог; Ісус же сказав, що ця віра спасла його.
Я впроваджував цей рівень у своє життя, коли вирішив починати нашу сімейну молитву з подяки.
Після того, як священник на нашому весіллі порадив нам молитися щовечора разом, ми з дружиною перетворили молитву на щоденну звичку. Але згодом помітили, що часто тільки просимо в Бога про щось і дуже рідко Йому дякуємо.
Тому ми запровадили нове правило: перш ніж попросити в Господа про що-небудь, ми маємо подякувати Йому за п’ять речей. Тепер ми практикуємо це разом зі своїми дітьми: дякуємо Богові за все, чим Він обдарував нас щодня: від хорошої погоди й факту, що ніхто не хворіє, і аж до друзів та їжі.
Але просто сказати «дякую» замало. Нааман, ще один чужинець, показує нам другий рівень вдячності.
У читанні з Другої книги царів (2Цар 5) Нааман, дуже впливовий свого часу чоловік, увійшовши у річку Йордан, зцілився від прокази.
Його зцілення подіяло на нього так само, як і на зціленого прокаженого: воно пробудило в Ньому віру в Бога. «Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі!» — виголосив Нааман. Тоді йому привели два мули з землею, взятою з Ізраїлю, і він сказав: «Більше не буду приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві!»
Це суттєвий вчинок, який показує справжню переміну особистості. Від цієї миті Нааман хоче поклонятися тільки Богові Ізраїлю замість бога своєї землі.
Цей рівень вдячності викликає справжню переміну серця, навернення всього життя. Нааман не тільки «одноразово» дякує Богові, але планує «повномасштабну кампанію вдячності».
Практикуйте цей етап вдячності, встановлюючи або поглиблюючи власне щоденне молитовне життя.
Бог хоче відносин із тобою. Він хоче подружитися з тобою. Єдиний спосіб бути друзями із ким-небудь — проводити час із ним.
А тепер третій рівень вдячності: святий Павло — це образ того, як би міг виглядати Нааман, якби присвятив усе своє життя на подяку Богові.
Святий Павло, як і Нааман, мав досвід зустрічі з Богом: коли Ісус зустрів його по дорозі до Дамаска й перемінив його серце.
І, дивлячись на його поведінку з того моменту, ми бачимо, що Павло виражав свою вдячність усім життям. Ісус став центральною та всеосяжною фігурою його буття.
«Пам’ятати Ісуса Христа — таким є моє Євангеліє, за яке я страждаю, закований у кайдани, немов злочинець», — каже Павло.
Тепер він не тільки вдячний Ісусові: тепер він вдячний тільки Ісусові, навіть коли перебуває в ув’язненні. «Це сказання є правдивим, — стверджує Павло. — Якщо ми померлиіз Ним, то будемо також жити із Ним».
Як дякувати Ісусові всім своїм життям? Отець Майкл Гейтлі має відповідь.
У своїй книжці «33 дні до милосердної любові» отець Гейтлі згадує пораду духовного наставника: «Ось як можна проживати життя з довірою: хвалити Господа та дякувати Йому за все».
«Ісус не вимагає від нас великих учинків, Він хоче покори та вдячності», — додає отець Майкл.
Він вчить хвалити Бога та дякувати Йому повсякчас: і в хороші, і в погані дні. У хороші дні — тому, що Він благословляє вас; у погані дні — тому, що Він діє у вашому житті і все, що відбувається, є завжди для вашої користі. Приймайте все у мовчазній подяці.
Павло знає правду: нам, християнам, було дано набагато більше, ніж просто зцілення від прокази.
За біблійних часів через проказу людина вважалася «нечестивою». Але справжньою загрозою для нас є гріх. Він робить нас егоїстичними та байдужими, відверненими від Бога.
У наші часи хрещення, як і колись занурення Наамана у Йордан, відновлює нас до істинної краси; а відвідування сповіді відновлює нас чистим рахунком духовного здоров’я.
У нас набагато більше приводів дякувати Господу, ніж їх було у прокажених. І, оскільки Євхаристія означає подяку, ми можемо розпочати нове життя, повне вдячності, відвідуючи недільну Месу.
Том Гупс, Алетея
Переклад: Марта Матвіїв, СREDO