Просити Святого Духа про дар відкритого серця — чутливого до Бога й гостинного до братів. До цього закликав Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу 30 жовтня 2019р. у Ватикані. Він продовжив коментувати книгу Діянь Апостолів.
«Читаючи Діяння Апостолів, бачимо, як Святий Дух є головною дійовою особою місії Церкви: це Він скеровує кроки євангелізаторів, показуючи їм, якою дорогою треба йти». Це ствердження стало відправною точкою роздумів, якими Папа Франциск поділився з паломниками, що зібралися на площі св.Петра. На початку зустрічі було зачитано уривок із Діянь Апостолів про те, як святий Павло побачив у сні видіння: якийсь македонець благав його: «Перейди в Македонію і допоможи нам», повідомляє Vatican News.
Як зазначив Святіший Отець, Апостол народів без зволікань вирушив до Македонії, впевнений, що його туди посилає Бог. Павло прибув до Филиппів, а перебування в цьому місті було позначене трьома основними подіями: наверненням Лідії та її родини, арештом після вигнання біса з ворожки та наверненням тюремного сторожа і його сім’ї.
Сила Євангелія та жінки
Сила Євангелія, зауважив Папа, вилилася насамперед на жінок у Филиппах, між якими виділилася Лідія. Ця купчиха торгувала кармазином, вірила в Бога, а Господь відкрив її серце на слухання Павлової проповіді. Вона насправді прийняла Христа, отримала Хрещення разом зі своєю сім’єю та прийняла «тих, які Христові», запросивши Павла й Силу до свого дому.
«Бачимо свідчення про прихід християнства в Європу: початок процесу інкультурації, що триває також і сьогодні. Воно ж увійшло через Македонію», — підкреслив Наступник св.Петра, згадуючи про свій нещодавній візит до Північної Македонії.
Від гостинного дому до в’язниці
Після тепла домівки Лідії святі Павло та Сила були змушені пережити суворість ув’язнення. Причиною стало звільнення іменем Ісуса від «духа віщунства» невільниці, яка своїм ворожінням приносила панам великі заробітки. Святіший Отець нагадав, що й сьогодні чимало людей вірять у ворожбу та платять віщунам і ворожкам гроші. Побачивши, що втрачають заробіток, власники невільниці звинуватили апостолів перед владою міста в заколоті.
«Павло перебуває у тюрмі, й під час ув’язнення відбувається вражаюча подія. Замість того, щоби впадати у відчай і нарікати, Павло та Сила співають гімни на прославу Бога, й ця прослава вивільняє силу, що визволяє їх: під час молитви основи тюрми похитнув землетрус, відчинилися двері й упали кайдани з усіх в’язнів. Як і молитва П’ятдесятниці, так і та у в’язниці викликала чудесні наслідки», — зазначив Папа.
Увіруй і спасешся!
Прокинувшись від шуму та побачивши відчинені двері, тюремник замислив самогубство, гадаючи, що в’язні повтікали. Але святий Павло зупинив його, гукнувши: «Всі ми тут!» Той же запитав: «Що мені слід робити, аби спастися?» «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім», — була відповідь.
У цей момент, зауважив Святіший Отець, відбулася переміна: серед нічної пітьми тюремник слухає Боже слово разом зі своєю сім’єю, приймає апостолів, обмиває їхні рани, отримує Хрещення та, «сповнений радості з усім домом, який увірував в Бога», накриває для апостолів стіл. «Серед пітьми ночі, в якій перебував цей неназваний тюремник, засяяло Христове світло та розвіяло темряву: впали кайдани серця, в ньому та в його родичах завирувала незнана досі радість», — сказав Папа, підсумувавши:
«Саме так Святий Дух здійснює місію: від початку, від П’ятдесятниці й надалі Він є головною дійовою особою місії. Він веде нас вперед, потрібно були вірними покликанню, яке Святий Дух спонукає нас здійснювати: нести Євангеліє. Просімо й ми сьогодні в Святого Духа відкритого серця, чутливого до Бога й гостинного до ближніх, як у Лідії, та мужньої віри, як у Павла і Сили, як також відкритості серця, як у того тюремника, який дозволив Святому Духові зворушити себе».