Роздуми над Першим читанням на четвер ХХХІІ Звичайного тижня, рік І
Є у мудрості дух розумний, святий, однорідний, многовидний, витончений, діяльний, проникливий, неоскверненний, ясний, невинний, добролюбний, бистрий, нестримний, доброчинний, чоловіколюбний, постійний, певний, безжурний, всемогутній, всеосяжний, що пронизує всі духи розумні, чисті, найвитонченіші.
Адже мудрість понад усякий рух рухливіша: чистою вона крізь усе проходить, усе пронизує. Вона – подув Божої сили і чистий виплив слави Вседержителя; тому нічого заплямленого не впаде на неї. Вона – вічного світла відблиск, безплямне дзеркало Божого діяння і образ Його доброти. Хоч і одна, вона все може; і, залишаючись сама в собі, вона все відновлює; вона з роду в рід у святі душі сходить і робить з них друзів Божих та пророків. Бо Бог лиш того любить, хто з мудрістю живе.
Вона ж над сонце краща, понад усі плеяди зір. У порівнянні зі світлом вона виявляється перша, бо світло поступається ночі, а мудрості зло не подолає. Могутньо простягається вона від краю і до краю та керує усім доладно.
Мудр 7,22 — 8,1
Літанія на честь мудрості. 21 характеристика «подуву Божої сили і чистого випливу слави Вседержителя». Вона проникає все і всіх. Відновлює все і робить із людей друзів Божих та пророків. Автор категорично стверджує: «Бог лиш того любить, хто з мудрістю живе».
Треба подивитися на себе і проаналізувати: в мені є ці якості? В мені живе Божа мудрість? Чи потрібно над собою ще працювати і дозволити мудрості впливати на моє життя?
Молитися про мудрість життя, без якої неможливо подобатися Богу.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія