Питання-відповідь

Що робити, якщо ви спіймали дитину на крадіжці?

13 Січня 2020, 17:35 551

Цього, мабуть, не вдалося уникнути нікому з батьків. Ви спіймали дитину на крадіжці, ваш малюк приніс чужу річ з садочка чи зі школи? Ви переживаєте шок, ви й гадки не мали, що ваша дитина на таке здатна?

«Ми — погані батьки; де ж він (або вона) “закінчить”» —  кажете ви собі, а також часто своїй дитині у таких випадках. Облишмо зайві емоції і спробуємо розібратися, чому дитина краде і що слід робити у такому випадку. 

По-перше, не треба драматизувати! Ваша реакція на подію має бути пропорційною завданій шкоді. Не ставтеся до вашої дитини як до грабіжника чи злодія, не вішайте ярликів, яких згодом їй буде дуже важко позбутися. Так, маленьке зло може стати згодом причиною більшого. Може, та не мусить! Звісно, треба бути уважним до того,  що відбувається з вашою дитиною, справедливим, а головне послідовним щодо наслідків її негативної поведінки. Та дитячі пустощі не обов’язково мають привести вашу дитину до організованої злочинного угрупування. Ви не виховали крадія, і так — це могло статися, головне зрозуміти, навіщо.

Оцініть «важкість» крадіжки і дійте адекватно до ситуації. Спершу зважайте на слова, які ви використовуєте, коли описуєте подію. Приміром, не називайте вчинок «крадіжкою», а дитину — «злодюгою», якщо ваш малюк поцупив трохи солодощів із шафки. крадіжка це насправді ганебні вчинки, але різниця є, коли хтось щось поцупив солодощі з шафи на кухні.

Ми маємо вчити наших дітей пошани до власності іншої людини. З перших років життя дитина інтуїтивно відчуває, що буде добрим для неї, і робить усе, аби цим заволодіти. Саме тому дитина присвоює речі невисокої ціни чи вартості. 

Крадіжки дітей — це гарна нагода для нас переглянути свою поведінку, слова і ставлення до інших. Чи протягом дня, що більше у присутності дітей, ми обманюємо, схвалюємо нечесну поведінку інших? Чи висловлюємо захоплення тими людьми, які вміють «добре влаштуватися»? 

Передусім слід зрозуміти, чому дитина так вчинила, чому вона так поводиться. До віку 8-річного віку це може бути всього лише якась гра чи задоволення дуже сильного бажання, а навіть вияв щедрості. Приміром, дитина хоче пригостити когось у садочку і краде вдома солодощі. Вона може не розуміти, за що її карають, чому це називають крадіжкою. Вчіть дитину пошани власність іншої особи і відповідальності за негативні наслідки, які можуть спричинити її дії: «Тобі не подобається, коли забирають твої речі? Нікому не подобається! Бачиш, комусь сумно, бо ти забрав його іграшку».

Коли дитина стає старшою, вона також може красти, аби задовольнити свої бажання, мати те, що мають однолітки. Це може бути наслідком розмов про те, що сім’я не може собі дозволити щось придбати. Тоді дитина схиляється саме до такого рішення. Дитині важко у певному віці не мати того, що мають інші, і таким чином вирізнятися серед однолітків. Тому варто у цьому моменті бути уважними до неї і не втрачати контакту. Підлітки прагнуть бути зухвалим і відважним; вони шукають пригод та люблять ризикувати, аби показати друзям, чого вони варті. Часто за таких обставин не йдеться лише про якусь річ.

Тому варто переконатися, що крадіжка немає якихось глибших мотивів. Дитина може переживати якісь труднощі, відчувати брак уваги дорослих, а крадіжка — це лише крик про допомогу. Запитайте себе, що дитина намагається вам сказати таким чином? Чи така негативна поведінка не є наслідком того, що вона не почувається коханою. Так, ви каратимете її, але в цей момент будете займатися лише нею!

Ви маєте діяти, але розсудливо і обдумано. Передусім допоможіть дитині сформулювати справжні причини своєї поведінки і зрозуміти себе. Дорослі мають вчити дітей виправляти завдану іншим шкоду. Покарання, якщо його не вдасться уникнути, має бути адекватним. Поясніть дитині, що слід повернути чужі речі, і будьте з нею в цей момент. 

Переклад CREDO  за матеріалами: Дені Соне, Аleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: