Українськими греко-католицькими парафіями отців-редемптористів мандрує ікона з мощами блаж.Каспара Штангассінгера — німецького священника другої половини ХІХ століття, який належав до Чину Найсвятішого Ізбавителя.
Редемптористи з іконою вже встигли відвідати Кам’янець-Подільський, де протягом місяця мощі вшановували вірні у парафії св.Йосафата. Особливим часом благодаті перебування ікони було для спільноти «Нове покоління», адже блаж.Каспар — покровитель редемптористської молоді. Вчора, 29 січня 2020р., паломництво вирушило до Тернополя, де його зустрічатиме спільнота «Молодь св.Альфонса». Там мощі блаженного перебуватимуть наступний місяць при греко-католицькій церкві Матері Божої Неустанної Помочі.
Блаж. Каспар Штангассінгер народився 1871 року в Баварії у багатодітній родині німецьких католиків і був другим із 16 дітей. Ще з дитинства він мріяв стати священником і вирізнявся серед однолітків побожністю та ревністю в добрих ділах. У 19 років майбутній святий вступив на богословські студії до дієцезіяльної семінарії Мюнхена і Фрайзінга, проте зрозумів, що Бог його кличе до чернечого життя. Його вибір впав на згромадження редемптористів, яке 1732 року заснував Учителем Церкви св.Альфонс Марія де Ліґуорі. У 1892 році, проти волі свого батька, Каспар вступає до їхнього монастиря у Гарсі, а в 1895 році приймає священницьке рукоположення. Розпізнаючи його здібності у праці з молоддю та глибоке духовне життя, молодого пресвітера призначають соцієм у малій семінарії в Дюррнберзі для формування майбутніх місіонерів.
Кожного тижня він проводив 28 годин, навчаючи юнаків, і завжди мав відкрите серце та час для них. Хоча чернечі норми тоді були досить суворими, блаженний Каспар ніколи не діяв жорстко, і якщо у нього складалося враження, що він когось образив, то негайно перепрошував.
Молодий священник мав особливу відданість Пресвятій Євхаристії та її особливої ролі у житті християнина. Він постійно казав: «Святі мають особливу інтуїцію. Для мене, який не є святим, важливими є прості вічні істини: Втілення, Відкуплення і Свята Євхаристія». Проста мова о.Каспара і доступний стиль були зрозумілими також людей з вулиці, тому його також називали «святим звичайних людей». Він писав: «У Божих очах немає нічого малого. Це залежить від прагнення. Найменший твір може стати подвигом перед Богом. І святі стали святими не тому, що творили чудеса, а тому, що були вірними в невеликих речах».
1899 року Згромадження Найсвятішого Ізбавителя відкрило нову семінарію в Гарсі, і блаж.Штангассінгер, якому було всього 28 років, став її першим ректором. Проте для ного, який любив повторювати, що слідувати за Христом — це наша професія, Божа воля була іншою. Провівши лише одні реколекції для студентів, він через раптовий розрив апендициту відходить до Дому Отця 26 вересня 1899 року.
24 квітня 1988 року його беатифікував Святіший Отець Йоан Павло ІІ, назвавши блаж.Каспара прикладом для молодих людей, які шукають того, що вгорі, і покровителем вихователів молоді. Мощі блаженного зберігаються у бічній каплиці церкви в Гарсі.
Сподіваємося, що паломництво мощей блаж.Каспара Штангассінгера та його заступництво у Бога випросить чимало благодатей для чернечої родини редемптористів та благословить новими та святими покликаннями, а також витривалістю у слідуванні за Христом для всіх, хто вибрав шлях духовності св.Альфонса де Лігуорі. Адже «жнива великі, а робітників мало» (Лк 10,2).
фінансово.
Щиро дякуємо!
