Запитання: Добро не раз частіше стикається з невдячністю, ніж із винагородою. Чи воно того варте — чинити добро?
Відповідає с.Малгожата Борковська OSB:
— У Блаженствах не сказано «блаженні милосердні, бо вони одразу зазнають милосердя», тут-таки, від людей. Ідеться про милосердя Боже, яке Бог обіцяє за наше діла, коли ми стараємо наслідувати Його доброту. Постійно йдеться про людину, яка стоїть перед Богом. Вона не стоїть сама — вона стоїть у людській спільноті; стоїть перед Богом серед інших людей, і те, що сказано в Євангелії, стосується нашого ставлення до Бога. Бог обіцяє нам своє милосердя, і це такий великий дар, що ми не маємо з чим його порівняти, навіть в усіх дарах милосердя, яких могли би зазнати за землі.
Я маю враження, що людина, чим вона старша, а я це кажу з перспективи моїх майже 70 років, тим більше розуміє, яким частковим було добро, яке вона за життя встигла зробити. Коли мені спочатку видавалося, що можна зробити так багато — яке ж воно було неповне і як сильно мені треба цього істинного Божого милосердя, до якого нашому милосердю як пішки до неба. То саме та радість, яка нам обіцяна. Ви маєте рацію, що не можна інтерпретувати Євангеліє як обітниці вдалого життя, нагороди ще в цьому житті. Це, на жаль, те, що не раз діється, коли дітей навчають молитви «помолися, то Бозя тобі дасть». Складно завдати більшої шкоди, тому що «Бозя» це не автомат із цукерками. Вкинеш потрібну монетку, стукнеш по ньому — і вилітає те, що тобі хотілося. Ніколи не буде достатньо нагадувати, що Бог це Особа. І що Він настільки вільний, суверенний, що Він має свій план, чогось хоче сам і має право діяти згідно зі своїм планом. Отож коли я вкидаю монетку й хочу отримати шоколадку, а дістаю щось зовсім інше, — то якщо це автомат на зупинці, я маю право протестувати, що він зіпсувався, але якщо це молитва — то не маю права, бо Бог знає ліпше.
фінансово.
Щиро дякуємо!
