Протягом століть, коли когось обирали Папою, він уже був кардиналом Католицької Церкви. Але церковне право не вимагає, щоб на момент свого обрання новий Папа був кардиналом, і це не завжди було так.
Вимоги до кандидата на папство досить прості: він має бути охрещеним католиком. Принаймні протягом останніх 500 років майбутній Папа також був кардиналом — у нашому сучасному розумінні цього терміну. Але історія знає про кілька винятків.
Наприклад, Папа Йоан XIX, обраний у 1024 році, був кардиналом-дияконом — не єпископом і навіть не священником. На момент свого обрання він був консулом і сенатором. Він був суперечливим Папою через брак церковного досвіду, і був поспіхом висвячений перед тим, як вступити на папський престол.
Папа Григорій X, обраний у 1271 році, був єпископом, але не кардиналом. На момент обрання він був у хрестовому поході у Святій Землі і мусив повертатися у Рим на коронацію.
А ще є Папа Целестин V, ченець-відлюдник, який насправді не хотів приймати папство, але все ж зробив це у 1294 році. Він протримався недовго — добровільно зрікся престолу лише через п’ять місяців і став відомим у наш час, оскільки Папа Бенедикт XVI відвідав його гробницю, перш ніж самому піти у відставку. Коли Папа Франциск зробив те саме, це породило багато спекуляцій щодо його можливої відставки.
Варто також зазначити, що статус кардинала не був кодифікований до ХІ століття. Термін «кардинал» еволюціонував від позначення представника духовенства, що мав певний високий статус, до того розуміння кардиналів, яке ми маємо сьогодні. Воно було закріплене у Декреті 1059 року про вибори Папи.
У ранній Церкві були звичайні священники, які ставали Папами. Були одружені Папи, хоча традиція говорить, що вони практикували целібат. Першим у цьому списку є сам апостол Петро: ми знаємо, що він був одружений, бо Святе Письмо розповідає про зцілення Ісусом його тещі.
Імовірність того, що у наш час оберуть когось не з числа кардиналів, дуже низька. З іншого боку, ми дуже давно не бачили, щоб Папа подавав у відставку, аж раптом це зробив Папа Бенедикт XVI, тому ніколи не кажи «ніколи».
Буде він кардиналом чи ні, але про нового Папу Вселенську Церкву сповістять гучним вигуком «Habemus Papam!» («У нас є Папа!»).