Погляд

Ліки для батьків. Хочете бути щасливі — проводьте час… без дітей

05 Лютого 2020, 09:20 9967

«Із чистим сумлінням і без підозр у дискримінації — скеровую ці слова до чоловіків, мужчин, батьків», — написав у себе на ФБ Ярослав Каня, який веде блог «Отцівська сторона сили».

Провокаційне формулювання вочевидь привертає увагу. Але перш ніж обурюватися, треба прочитати підсумок життєвого досвіду, що його Ярослав виклав у соцмережі. Він описав, як змінився його погляд на дружину, коли довелося тривалий час самому доглядати дітей…

 

За всю свою досі набуту — 11-річну — кар’єру батька я двічі залишався вдома з дітьми на досить довгий час. Ті 17 місяців принципово змінили моє сприйняття материнства, батьківства і того, що у житті важливе. І якби я мав назвати одну найважливішу річ, якої навчився, то я би сказав:

Якщо хочеш бути щасливим у батьківстві — тобі потрібно проводити час без своїх дітей.

Я цього не усвідомлював при двох перших доньках. Коли повертався з праці й зустрічав удома змучену дружину, яка з усіх сил старалася сповнити всі обов’язки, то тільки кидав: «Ну, як минув день, люба? Бо на роботі було тяжко, мені треба трохи перепочити. Як ви тут розважалися? А що у нас сьогодні на обід?»

Крім цього, у моїй голові ще плавала вичитана колись золота думка, що працедавці воліють наймати жінок після декретної відпустки, бо такі жінки «чудово вміють планувати час, організувати роботу і виставити пріоритети». Ну то залишитися вдома з дітьми — це самі плюси, видно. Користь і на зараз, і на потім.

Повна дурня!

Допіру коли наші ролі змінилися, я усвідомив, як сильно мою жінку кривдило і доводило до розпачу те, що я казав, що думав і що робив. А також те, чого я не робив.

Тому що, з одного боку, час, проведений з дітьми, — це надзвичайний дар. Щоденно спостерігати за їхнім розвитком, гуляти разом, гратися — це дає прекрасні спогади і дозволяє збудувати зв’язок, якого життя так просто не знищить.

Але, з іншого боку, кожний, хто виконав щоденну кухонно-прально-освітньо-медично-купівельну логістику, знає, що її можна спокійно порівняти з викликами, які стоять перед міфічними подвигами Геракла. Ну а вже одна з найгірших справ, яку може зробити батько/матір із дитиною вдома, це щось запланувати.

Тоді невідомі космічні сили розпізнають твої смішні наміри (чи то попрацювати, чи використати час для себе) і телепатично переказують їх дітям, які раптом не вкладаються спати у той самий час, що завжди, або будуть ригати чи плакати пів ночі, позбавляючи тебе всіх сил і бажань.

А нерідко ці самі сили наганяють їм температуру, змушуючи кількадесят разів дзвонити в поліклініку на вічно зайнятий номер, і в підсумку примушують чалапати з хворою дитиною на 9 ранку на прийом, щоб довідатися там, що лікар, можливо, прийме вас по 13-й.

І весь прекрасний план іде в ****.

А коли потім чуєш запитаннячко: «Ну добре, як ви тут розважалися? А що в нас на обід?» — то в голові починаються розрахунки, чи повбивати всіх не було би розумним рішенням, бо принаймні у в’язниці матимеш чіткий графік дня до кінця життя…

Тільки через кілька місяців такого функціонування я нарешті усвідомив, за чим я, по суті, тужу: за часом без криків, пелюшок і постійних запитань. За контактом із людиною дорослою, з якою ми поговоримо про щось інше ніж про прикорм, купання чи акційні памперси. Коротко кажучи — за часом для себе, з самим собою.

Час, який я мав, коли щодня ходив на роботу, — доїзд у відносній тиші, розмови з людьми й вирішування дорослих питань, — тепер був на вагу золота.

За даними на 2018 рік, співвідношення жінок і чоловіків, які займаються опікою над дітьми в межах декретної відпустки, це 100:1. Сто жінок — і тільки один чоловік.

Саме тому, з чистим серцем і без підозр у дискримінації, я скеровую такі слова до чоловіків, мужчин, татусів: якщо для тебе важливо, щоб твоя жінка була щасливою матір’ю, щасливою жінкою, то допоможи їй у цьому й віддай їй трохи свого часу. Проведи його з дітьми, щоб вона могла використати його: на працю, на навчання, на спорт, на відпочинок, не кількаденну поїздку без сім’ї… — на те, чого вона сама забажає.

І хочу початки можуть бути тяжкі, то ти швидко помітиш, що цей час буде благословенням не тільки для неї, але для всієї вашої сім’ї.

Переклад CREDO за: DEON

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: