«Ліками проти закам’янілості серця є пам’ять», – на цьому наголосив Святіший Отець під час ранкової Святої Меси, закликаючи вірних не забувати про благодать спасіння, яка відкриває серце на милосердя.
Проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому Святої Марти» у вівторок, 18 лютого 2020 р., Папа Франциск прокоментував уривок з Євангелії від Марка, пише Vatican News. Учні, перебуваючи в човні, почали дискутувати між собою, бо забули взяти хліб. Тоді Христос застеріг їх, промовляючи: «Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової!». Не взявши до уваги Господні слова, учні й далі говорили між собою про відсутність хліба. Тоді Ісус дорікає їм, нагадуючи про чудо, свідками якого вони були: «Чому перемовляєтесь, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле? Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте, коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків шматків зібрали?»
Наступник святого Петра пояснив, що цей євангельський уривок показує різницю між «закам’янілим серцем», таким як в апостолів, та «милосердним серцем», таким як у Господа. Закам’яніле серце – ідолопоклонне, самодостатнє, підтримуване власним егоїзмом, серце, що знаходить підсилення в ідеологіях. У часи Христа, як пояснив Папа, існувало чотири групи ідеологій: фарисеї, садукеї, ессеї та зилоти. Ці групи, за словами проповідника, вчиняли людське серце закам’янілим для того, аби здійснювати задум, який не був Божим. У цьому задумі не було місця для Бога й милосердя.
Папа зазначив, що ліками проти закам’янілості є пам’ять. Саме тому в багатьох уривках Біблії вказується на спасенну силу пам’яті, яка «зберігає серце відкритим і вірним».
“Коли серце кам’яніє, – наголосив Вселенський Архиєрей, – воно забуває про благодать спасіння, забуває про безкорисливість. Кам’яне серце веде до сварок, до воєн, до егоїзму та знищення ближнього, бо немає співчуття. А найбільше послання спасіння полягає в тому, що Бог змилосердився над нами.”
Папа додав, що в Євангелії постійно повторюється та сама сцена: коли Христос бачить страждаючу людину, то він проявляє милосердя, бо Він є милосердям Отця.
Святіший Отець закликав просити в Бога благодаті, щоб наше серце не було «ідеологізованим», а відкритим і співчутливим до всього, що відбувається в світі, бо саме по тому нас судитимуть судного дня, а не згідно наших ідей, чи ідеологій.
«Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене», — пригадуючи ці Христові слова, що закликають до милосердя, Папа Франциск підкреслив, що покора й пам’ять допоможуть нам зберігати наше серце милосердним.