Україна

Непроста доля Клеванської Божої Матері

20 Лютого 2020, 19:06 696 Анатолій Оліх

Ікона Матері Божої Клеванської. Фото надав о. Казімеж Малженський СМ

Містечко Клевань на Рівненщині має давню історію, а найяскравішими її сторінками завдячує родові князів Чарторийських. Це вони привезли у Клевань чудотворну ікону Матері Божої Допомоги Вірних.

Перший дерев’яний храм у Клевані у 1590 р. збудував князь Єжи Чарторийський, перейшовши з православ’я в католицизм. Цей храм, оскільки в ті часи було популярно мати багатьох покровителів, мав довгу назву: Успіння Пресвятої Діви Марії, святого Станіслава, єпископа і мученика, святого Юрія і святої Анни. Син Єжи Чарторийського Миколай одружився з Ізабеллою Корецькою. Її посаг був просто королівським, і Чарторийські стали одними з найзаможніших династій Речі Посполитої.

 

Храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Фото: Анатолій Оліх

 

Миколай Чарторийський, волинський воєвода, перетворив Клевань у свою резиденцію, укріпив і розбудував замок, спорудив у ньому каплицю. Миколай був відомий своєю побожністю. За дорученням князя його син Флоріан привіз із Рима реліквії святого Боніфатія, а разом із ними — намальований на дошці образ Матері Божої Допомоги Вірних. Ікону спочатку помістили в замковій каплиці, а 1642 року перенесли в мурований храм, споруджений Чарторийськими на місці дерев’яного в 1610–1630 рр. і освячений у 1637р. луцьким суфраганом Станіславом Лозою.

Образ іще в каплиці почав славитися численними дивами. Дослідник Алоїз Фрідріх, опрацювавши багато джерел, у своїй монументальній чотиритомній праці «Історії чудотворних образів Пресвятої Діви Марії в Польщі» написав: «Часто бачили неземне світло, яке з нього походило, а побожні, шукаючи перед ним милостей і опіки Пресвятої Матері, зазнавали численних чудес. Довідавшись про це, Єнджей Гембіцький, луцький єпископ, послав до Клевані, щоби перевірити дива, про які говорилося, духовну комісію. […] Єпископські комісари, вислухавши зізнання достойних свідків, визнали чудотворним вищезгаданий образ Пресвятої Діви. Протокол цієї духовної комісії, крім єпископських комісарів, затвердив власноручно Жан-Батіст де Рубе, апостольський нотаріус».

 

 

Отець Алоїз Фрідріх SI, «Історії чудотворних образів Пресвятої Діви Марії в Польщі», т.4. Краків, 1911р.

Хоча 1654 р. король Ян Казимир надав поселенню магдебурзьке право, а власники не шкодували грошей, однак не судилося Клевані стати великим містом, а місцевому храму — санктуарієм. Рід Чарторийських у XVIII ст. покинув клеванську резиденцію, а в ХІХ ст. містечко стало власністю російського царя Олександра ІІ.

Станом на початок ХХ ст. той же Алоїз Фрідріх ситуацію описував так: «І досі міститься це святе зображення Пресвятої Матері у клеванському костелі; в актах деканальної візитації за 1799р. читаємо, що його вважають прославленим милостями (ut gratiosa habetur). Однак останнім часом згинула цілковито пам’ять про милості, перед ним отримані; сам костел занедбаний, справляє сумне враження» (там само, с.305–306).

1901 року храм підремонтували. За часів Другої Речі Посполитої, коли 1925р. ординарієм Луцької дієцезії призначили єпископа Адольфа-Петра Шельонжека, почалося інтенсивне відновлення релігійного життя в дієцезії. До клеванської парафії належали тоді понад 30 навколишніх сіл та хуторів із філіальними храмами і каплицями (в самій лише Клевані було ще три каплиці), разом 2200 вірян. Підупалий культ Клеванської Божої Матері знову почав відроджуватися. Його поширенню сприяло й те, що поблизу залізничної станції виросло в міжвоєнні роки лєтніско (дачне поселення), одне з найбільших на Волині.

 

Клеванський замок, листівка міжвоєнного періоду. Wikipedia

Коли розпочалася Друга світова війна, у вересні 1939р. місцевий настоятель, о.Александр Пєжхала, знаючи, як совєти поводяться зі священниками, виїхав до Центральної Польщі, тож парафія на деякий час залишилася без постійного пастиря. 18 травня 1942р. настоятелем для Клевані призначили отця Пьотра Сонсядека. Він став одним з організаторів у містечку загону самооборони, коли навколо почалося винищення поляків і запалали польські села.

У страшні часи Волинської різні Клевань вважалася одним із тих нечисленних острівців безпеки, де можна було врятуватися, адже з квітня 1943р. тут було розташування взводу 202-го поліцейського батальйону (Schutzmannschaft). У ньому служили виключно поляки, бо після того, як українці покинули службу в поліції та пішли в ліс, німці замінили їх поляками. Крім того, у Клевані діяв добровольчий відділ місцевої поліції (Eizeldienst), тож УПА не наважувалася напасти на непогано захищене містечко. Масова атака упівців у серпні 1943р. була успішно відбита, зокрема, завдяки допомозі угорського батальйону.

У Клевань масово стікалися поляки з околиць. Майже безперервно перед іконою проводилися молебні, і Мати Божа порятувала своїх дітей. Католицька громада щасливо дочекалася приходу (о, іронія долі!) Червоної армії. Так вийшло, що у складі 1-го Білоруського фронту перебувала створена в СРСР 1-ша армія Війська Польського. Польські частини деякий час дислокувалися в поблизьких Ківерцях. У травні 1944р. отець Сонсядек із дозволу єпископа Шельонжека вирушив до них капеланом. На Волинь він уже не повернувся.

Певний час парафією опікувалися інші священники, але вже навесні 1945р. було оголошено репатріацію поляків із Клевані.

Знову підігнали до станції теплушки, яких так боялися люди, навчені радянськими депортаціями на Схід. Цього разу треба було їхати на Захід. Вантажили у вагони свій нехитрий скарб, який можна було забрати: насамперед худобу, одяг, речі першої необхідності. Місця у вагонах було мало, але люди також забрали все, що можна було порятувати з храму: реліквії, чаші, книги, хоругви. Ікону своєї покровительки клеванські католики вирізали з рами, згорнули в сувій і сховали на дні однієї зі скринь з одягом.

17 травня 1945 р. 800 чоловік із Клевані вирушили возами до станції; там поляків сім’ями завантажили в товарні вагони. 6-го червня переселенці прибули до Сквєжини біля Гожова Великопольського, неподалік німецько-польського кордону. Цінний образ волиняни принесли до костелу св.Миколая, який відтепер став їхнім парафіяльним храмом.

Після виїзду поляків 1945 р. храм у Клевані закрили. Якийсь час споруду використовували під потреби технікуму, потім зробили склади, а з деякого часу колишній храм узагалі стояв пусткою. Він поступово руйнувався, провалився дах, зігнила підлога, підмокали стіни; вікна і двері в ньому повибивали. Лиш подекуди збереглися залишки настінного розпису й побиті алебастрові елементи оздоблення храму.

У такому катастрофічному стані споруду повернули клеванській католицькій парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії, наново зареєстрованій 29 жовтня 1991р. Першим її настоятелем став о.Антоній Андрущишин зі Славути, а в 1992–1995р. настоятелем був о.Вітольд-Йосиф Ковалів з Острога. Під його керівництвом храм обтинькували ззовні, замінили дах, провели інші необхідні роботи. Було зроблено багато, але скільки ще потрібно зробити, щоби привести храм Божий до нормального стану! До речі, тоді ж було встановлено один із вівтарів, із храму св.Антонія Падуанського у Великих Межирічах.

Працю о.Вітольда-Йосифа продовжує теперішній настоятель клеванської парафії, о.Юрій Погнерибка, який одночасно є настоятелем в Олиці. Під його керівництвом відремонтували сакристію, внутрішню каплицю, встановили дзвін. Католиків у селі залишилося небагато, Меси у храмі відправляються тричі на тиждень. Над одним із вівтарів висить копія чудотворної ікони Клеванської Божої Матері, яку 2004р. привіз і подарував парафіяльний хор зі Сквєжини. У травні 2018р. у храмі відбулося перепоховання останків представників роду Чарторийських, знайдених під час ремонтних робіт.

 

Дзвіниця. Фото: Анатолій Оліх

Оригінал ікони Матері Божої Клеванської зберігається в парафіяльному костелі св.Миколая у Сквєжині, яким опікуються отці-місіонери св.Вікентія де Поля. Хоч вона й перебувала у храмі, довгий час люди мусили приховувати її від комуністичної влади. На головному вівтарі образ Пресвятої Матері умістили лише 1968 року, а урочиста інтронізація та коронування ікони відбулися аж 23 травня 1992-го. Двома роками раніше, 1990р., ікону ґрунтовно реставрували.

Образ своєї покровительки жителі Сквєжини, потомки волинян, і понині оточують шаною і любов’ю. 24 травня, як повідомив настоятель костелу св.Миколая у Сквєжині о.Казімеж Малженський СМ, відбудеться проголошення санктуарію Матері Божої Клеванської, Покровительки кресовян.

Публікується за: Monitor Wołyński

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Шельонжек

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: