З опублікованого нещодавно (раніше таємного) рапорту комісії, яку очолював кардинал Руїні, випливає, що принаймні щодо перших семи об’явлень Богородиці гадані свідки не обманювали.
Не так давно було оприлюднено закритий рапорт міжнародної ватиканської теологічної комісії під головуванням кардинала Камілло Руїні. Цей документ оцінює марійні об’явлення у Меджугор’ї як вірогідні. Про це пише журналіст і письменник Саверіо Ґаета, який опублікував згаданий рапорт у виданні «Меджугорське досьє» (Видавництво св.Павла).
У документах, які раніше не публікувалися, комісія пояснює, чому переважною більшістю голосів (13 із 15 членів із правом голосу) визнала, що перші об’явлення у Меджугор’ї не можна зводити до суто людських дій, але належить визнати їх надприродну причину.
Перші сім об’явлень
«З чималою дозою певності можна ствердити, — сказано в рапорті, — що перші сім об’явлень по суті вірогідні, оскільки у тих, хто їх мав, вони викликали оновлення віри, переміну життя та оживили почуття приналежності до Церкви».
Об’явлення відбувалися протягом 10 днів: від 24 червня до 3 липня 1981 року. П’ять із них відбулися на горі Подбрдо, одне — в парафіяльному домі у Меджугор’ї, одне — у місцевості Церно, куди візіонерів (тоді ще підлітків) відвезла поліція.
Що випало на долю можливих візіонерів
У цих семи випадках, звертає увагу Ґаета, публікуючи висновки комісії, Богородиця чекала на візіонерів. «Явління» (Госпа, Постать) поставало перед ними під час перших п’яти об’явлень завжди в тому самому місці, а візіонери точно пам’ятають місце і час об’явлення.
Послання не було скероване до окремих людей, але до всіх присутніх (хто бачив об’явлення або спостерігав за тим, що відбувається). Окрім того, об’явлення мали «раптовий» характер, неочікуваний, у візіонерів викликали страх і хвилювання. З часом видіння втратили цю рису, і взагалі були в якомусь сенсі планованими.
Відсутність психічних порушень
Комісія, яка досліджувала об’явлення в Меджугор’ї, дійшла висновку, що візіонери, тоді ще підлітки, не виявляли ознак ніяких психічних порушень. «Вони були молодими людьми, які зростали, повністю здоровими, які не давали собою маніпулювати, не були схожі на зовні керованих, здатні розпізнати обман і виробити щодо нього позицію».
Стосовно історії можливих візіонерів комісія пише: «В ній не було нічого, що могло їх у якомусь сенсі приготувати на можливі сім об’явлень Госпи. Ці об’явлення були чимось, що увірвалося в їхнє життя непрохано, неймовірно, небажано і неспровоковано».
Традиційна марійна побожність
Середовище, в якому виховувалися візіонери, позначалося «традиційною християнською побожністю з сильною марійною рисою, що випливала з францисканської харизми, але не така, щоб вичікувати, щось собі уявляти чи прагнути, — а тим більше цілеспрямовано вигадувати — надприродні об’явлення Пресвятої Матері Господа».
Щодо загальних знань тодішніх гаданих віруючих, як у царині культури, так і в царині істин християнської віри, «у час перших семи можливих об’явлень вони були досить неглибокими, без особливих схильностей чи зацікавленості».
Не знали, що діється у світі
Якщо йдеться про участь тодішніх візіонерів у житті Церкви, то «не стверджено, щоб у період можливих семи об’явлень вони активно брали в ньому участь або були особливо залучені».
Зрештою, «щодо знання можливих візіонерів стосовно теми тодішньої ситуації поза межами Югославії, як у Європі, так і у світі, то воно незначне, з огляду на структуру, типову для тоталітарної держави, якою була ця держава марксистських коренів, створена після Другої світової війни маршалом Тіто (помер 1980р.)».
«Вирок» комісії
Наведені твердження привели комісію до висновку, що «отримані результати достатньо обґрунтовують ствердження, що предмет дослідження, тобто перші сім можливих об’явлень, характеризуються суттєвими і структурними рисами неповторності й надприродності стосовно історії, сутності та можливостей як самих гаданих візіонерів, так і середовища, в якому вони жили».
Фактично ніщо не вказує на те, щоб візіонери, або гадані візіонери, могли вигадати настільки складне і високе явище. «Водночас, — пише далі комісія, — непередбачуваний і особливий релігійний зв’язок, який ця подія вводить у досвід його перших адресатів, узгоджується з надприродним характером знаку».
«Близька» Госпа
Перші об’явлення принесли «повноважність, відповідальність і видимість, до якої можливі візіонери не були ані підготовлені, ані призвичаєні».
Натомість Госпа «характеризується такими рисами і близькістю, про які можливі візіонери не могли знати».
Диявол не має з цим нічого спільного
Предметом Її прохань був також «мир у сенсі принципово богословському, сприйнятий як щось пильне, що у своєму вимірі та значенні перевищує горизонти знання, переживань і прагнень можливих віруючих та їхнього оточення».
Заодно виключено «гіпотезу демонічного походження явища», визнаючи її «позбавленою підстав, суперечною тому, що занотовано стосовно початку явища, а також із добрими плодами, які воно принесло».
Нерозривний зв’язок із Христом
Теологічні елементи, спільні для перших семи об’явлень, показують, що «об’єкт, Госпа, вказує і підтримує нерозривний зв’язок із Христом, а її особа й жести — незрозумілі поза контекстом цього зв’язку».
Крім цього, стверджено, що прохання Госпи «структурно мають теологічний вимір, як із погляду когнітивно-інтелектуального, так і з погляду практичного та дієвого».
Ну і зрештою, об’явлення Госпи «оживлюють у можливих візіонерів почуття приналежності до Церкви».
У зв’язку з цим міжнародна комісія з питання об’явлень визнала обґрунтованим ствердження, що перші сім об’явлень за своєю суттю — достовірні.
Папа
Ознайомившись із рапортом кардинала Руїні та думками, які надала Конгрегація віровчення, Папа Франциск вирішив скерувати до Меджугор’я архієпископа Генрика Хосера як спеціального посланця Апостольського Престолу. Його завданням було «детальніше розпізнати душпастирську ситуацію» в Меджугор’ї, а «насамперед — потреби паломників», та «вказати можливі душпастирські ініціативи на майбутнє».
Архієпископ Хосер надалі перебуває у Меджугор’ї.
Переклад CREDO за: Джельсоміно дель Ґверчо, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
