Ми відпочиваємо не тільки тому, що цього вимагає тіло. Це також і наш духовний обов’язок!
Відпочинок — це умова праці, виконуваної у нашій свободі, й Бог нам його показує. Так бо написано: «І благословив Бог сьомий день і освятив його; того бо дня спочив Бог від усього свого діла, що творячи зробив був» (Бут 2,3). Бог відпочиває не тому, що Він змучився, а тому, що якби не відпочив, то став би невільником своєї праці. Це справджується також і в нашій ситуації.
Для християнина відпочинок має бути не звичайною перервою для того, щоб зайнятися своїм хобі. Це щось глибше, духовніше й набагато потрібніше, якщо ми хочемо вписатися в таке діло творіння, як нам його представляє Бог. У вихідні та під час відпусток чи канікул не забуваймо про те, щоб відпочити як слід, належно, повторюючи собі: «Я не хочу ототожнюватися з тим, що роблю».
Переклад CREDO за: П’єр-Ів Ґомес, Aleteia