Погляд

Молодій сім’ї ХХІ століття — послання Вільяма Шекспіра

07 Березня 2020, 11:39 792 Василь Калита

Проблема нехтування даром батьківства — не нова в історії. Не лише Церква, а й світські мислителі били на сполох, що багато молодих пар забувають про одне з найважливіших призначень Таїнства Подружжя, а живуть для власного задоволення.

От хоча б Вільям Шекспір. Він написав близько 20 сонетів, центральними темами яких є чудо переказування дару життя своїм нащадкам і гострий докір тим, хто цей дар міняє на швидкоплинні малозначущі речі. Минули століття, але ці виклики перед молодою сім`єю залишилися — ба, навіть набули особливо загрозливих та цинічних форм. У відповідь на це поетичні рядки Шекспіра зазвучать із новим болем та з новою силою.

Що міг би нам сказати цей геній мистецтва?

 

 

   Юні друзі! Квіте правди і краси! Пагінці трояндових кущів! Фіалковий цвіте!

   Саме так звертаюся до вас, адже ви — прекрасні й неповторні. Ви — неперевершене чудо природи. І неперевершене чудо природи — ваша юність, ваша врода, ваше право стати співтворцями Бога, даючи світові нове життя, плід вашого кохання.

   Ваша юність і врода — квітів запахущий хміль. Але, подібно до квіту, який тішить око лише день-другий, вони також не вічні. Що залишиться, коли краса промине, осиплеться, зів’яне?

«Пополудні й твою забудуть вроду,
І сам помреш, як не поновиш роду
» (Сонет 7).

   То чому ж ця лиховісна думка закралася до вашого серця?! Чому ви затіяли вчинити злочин, про який мої сучасники за п’ять століть перед вами навіть подумати боялися?! Так, вони по-всякому ухилялися від батьківства. Їм я присвятив перші сімнадцять зі своїх сонетів, але не думав, що через п’ятсот років ці ж сонети стануть нагадуванням вам, дітовбивці ХХІ століття.

   Чого боїтеся?! Свободи хочете?! Що ж це за свобода така — потурати примхам егоїзму, розмінювати свою молодість на марні швидкоплинні нікчемні речі?

«Ти – музика, чого ж музичні звуки
Печаль породжують в очах твоїх?
Чом любиш те, що завдає лиш муки,
Радієш прикрощам і прагнеш їх?
» (Сонет 8)

   Гадаєте, народивши дитину, перестанете бути собою? Ох, які ж ви сліпі!

«О, не міняйся, будь же сам собою!
Не будеш ти собою, живши сам.
Свою красу ти б міг зробить тривкою,
Коли б віддав її своїм синам
» (Сонет 13).

   Слів немає, щоб ними можна було гідно передати ницість вашого самолюбного задуму. Ви марнуєте своє життя, «з власної краси належний зиск», яке могло б розквітнути у ваших нащадках, і

«Ти щастя десять би разів помножив,
Якби відбився в десятьох синах
» (Сонет 6).

   І чим ви кращі від самогубців, які теж марнують дар життя? Про сповнене любові ставлення до ближніх від вашого черствого серця годі й говорити!

«Чи має добрі до людей чуття,
Хто сам собі вкорочує життя?
»(Сонет 9)

   Не такими були ваші батьки, діди, прадіди… Адже вони не злякалися, переступили через своє самолюбство і відбили власну красу у вас, негідних нащадках. Тепер, плекаючи в душі жорстокий намір, ви несете відповідальність перед ними. Ви, що зводите нанівець рід, який віками тримали їхні плечі! Ви, що руйнуєте збудовану батьками фортецю. Ви, дітовбивці, стаєте батьковбивцями.

«Жорстокий вороже, в добрі своїм
Вдаєшся ти до нищення й розбою, —
Ти люто батьківський руйнуєш дім,
Що мусив буть поновлений тобою
» (Сонет 10).

   Такого проклянуть усі попередні покоління. І навпаки, якщо ви знайдете в собі сили дати новому життю шлях у світ, на вас зійде благословення усього роду за те, що ви зміцнили його фортецю.

«Хто дасть палити батьківську господу?
Та син її статечний береже ж
В зимові дні, у спеку і негоду
Супроти бурі, шашеля й пожеж
»(Сонет 13).

   Як би я хотів, щоб ці слова, мої юні квітучі друзі, стосувалися вас! Але ви самі цього не хочете. Не хочете отримати батьківське благословення, відмовляєтеся і від Божої ласки. Бог-творець зліпив вас за своїм образом хоче, щоб ви набули Його подоби, Його здатності творити. Запам’ятайте: якщо ви відмовляєтеся від покликання творити — ви стаєте руйнівниками:

«Всевладний час зродив краси взірець,
Що досконалістю вражає зір.
Тоді нищителем стає творець
І нищить свій неперевершний твір
»(Сонет 5).

   Природа дала вам неоціненний дар молодості і вроди — який, проте, не терпить, щоб його тримали при собі, закопували, немов засліплений жадобою скнара. Він приносить користь лише тоді, коли передаєш його іншим, коли його примножуєш. Щоб ви, діти епохи комерції, краще розуміли, окреслю його призначення точніше:

«Природа щедра, та красу не в дар,
А в позику дає лише людині.
<…>
Ти – сам крамар і сам же – покупець,
Сам – розкрадач у свого Я господі.
Та як життю настане вже кінець, —
Не станеш ти перед судом, як злодій?
»(Сонет 4)

   Зрозуміло тепер, до кого уподібнюється той, що свідомо нехтує покликанням батьківства? Бог дає вам скарб, а ви його, немов розбійник, викрадаєте, купаючись в розкошах і зазнаючи скороминуших егоїстичних благ, які ведуть до плачевного кінця:

«Свою красу – намарне вжитий скарб –
В могилу візьмеш ти, лихий скупар
» (Сонет 4).

   Тому, поки не пізно, поки не настав час,

«Коли годинника подзвіння сонні
Звістують дня померклого відхід,
Коли безжально сніг ляга на скроні
І осипається фіалки цвіт
» (Сонет 12) —

відмовтеся від свого гордого гіркого задуму, дайте продовження своєму життю у житті власних дітей. Ці сімнадцять сонетів, які пишу з болем у серці за вашу долю, залишаю вам у спадок як нагадування і застереження від необдуманих кроків. Прочитайте їх ще раз уважно. Щиро сподіваюся, що вони знайдуть відлуння у ваших серцях. А якщо ні, якщо

«Не кинеш сліду в пам’яті людській, —
То сам умри
, і згине образ твій» (Сонет 3).

Навіки ваш друг та порадник,
Вільям Шекспір.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: