Під час ранкової Святої Меси в неділю 15 березня 2020 року Франциск скерував вдячну думку до тих, чия праця підтримує функціонування суспільства в цей період надзвичайного стану.
Свята Меса, яку Папа Франциск відслужив у каплиці Дому св.Марти в ІІІ неділю Великого Посту, транслювалася в прямому ефірі, з огляду на надзвичайний стан, оголошений в Італії. Участь вірних у богослужіннях обмежена, натомість ширяться можливості доступу до молитви за допомогою трансляцій., повідомляє Vatican News.
Святіший Отець знову пожертвував це богослужіння за хворих і стражденних. Учора він додав: «Разом з усіма вами я хотів би піднести особливу молитву за тих людей, які своєю працею забезпечують функціонування суспільства: працівників аптек, супермаркетів, громадського транспорту, поліцейських. Молімося за всіх тих, які трудяться над тим, щоб в цей непростий період суспільного життя місто могло прямувати вперед».
Проповідь на Месі
У Євангелії дня розповідалося про зустріч Ісуса з самарянкою. В цій розмові, як зазначив Папа, Ісус «уперше в Євангелії об’явив свою сутність». І зробив Він це перед грішницею, «що відважилася сказати правду», а пізніше саме на підставі цього звіщала про Христа своїм землякам: «Чи не Месія це, бо сказав все, що я чинила». Не богословськими аргументами, але через істину пізнається Бог. Бо «неможливо бути учнями Ісуса без правди про себе самих».
«Неможливо бути Ісусовими учнями лише на підставі аргументації, — сказав Папа. — [Самарянка] наважилася вступити в діалог з Ісусом, хоч ці народи не спілкувалися між собою. Вона відважилася зацікавитися Ісусовою пропозицією, тією живою водою, бо була спраглою. Вона відважилася визнати свої слабкості, свої гріхи; більше того, використовати особисту історію як запоруку того, що Він пророк».
Господь прагне «прозорого діалогу», без приховування, сказав Папа. Щоб ми промовляли до Нього такими, які ми є. І тоді через правду про себе, «завдяки силі Святого Духа», відкриваємо істину про те, що Господь Ісус — Спаситель.
«Цей настільки прозорий діалог між Ісусом і жінкою завершується визнанням месіанської дійсності Ісуса та наверненням того люду, того поля, яке Господь побачив дозрілим, люду, що приходив до нього, бо настала пора жнив», — сказав Папа, побажавши: «Нехай же Господь дасть нам благодать завжди молитися в істині, звертатися до Господа з правдою про себе, а не про інших, і не з дистильованою аргументацією…»
Приватна молитва до Марії Спасіння Римського Люду
Пополудні вчорашньої неділі, о 16.00 за місцевим часом, Франциск вийшов із Ватикану й пішов до двох поблизьких римських санктуаріїв. Найперше він молився в базиліці Санта Марія Маджоре перед образом Salus Populi Romani. Потім Папа подався на Віа Корсо, до храму св.Марцела (Сан Марчелло), де вже століттями вшановується дерев’яне розп’яття, яке колись уберегло Рим від Чорної смерті (епідемія чуми, що охопила Європу в XIV столітті).
«Святіший Отець, — підкреслив Маттео Бруні, директор пресбюро, — благав про завершення пандемії, яка охопила Італію і весь світ, про видужання численних хворих, згадував жертв цих днів і просив за їхні сім’ї та друзів».
Побожність Франциска до ікони Марії Спасіння Римського Люду — широко знана. Тут він не тільки відзначає великі марійні свята. Тут він молився перед кожною своєю Апостольською подорожжю та на їхнє завершення. Варто за цієї нагоди згадати, що під кінець VI століття, 593 року, сюди під час епідемії провадив процесію св.Григорій Великий, а 1837 року папа Григорій XVI також молився за схожих обставин.
Однак найбільш зворушливим був вигляд Франциска, який іде порожньою вулицею Корсо по дорозі до храму св.Марцелія.
Le pape François, (quasi) seul sur la via del corso
Crédit 📸 : Vatican Media pic.twitter.com/UKN5lEpo7H— Paul de Dinechin (@PauldeDnch) March 15, 2020
У цьому храмі є вшановуваний римлянами хрест. Культ цього розп’яття почався 23 травня 1519 року, коли пожежа повністю знищила храм. Наступного ранку серед руїн було знайдено повністю вцілілий, неушкоджений хрест, а в ногах розп’яття ще світилася маленька лампадка.
Через три роки після цієї пожежі до Рима дійшла «Чорна смерть». Тоді римляни, всупереч наказові влади, пронесли хрест через дільниці міста до базиліки св.Петра. Процесія тривала 16 днів: від 4 до 22 серпня. В ході її просування епідемія вщухала. Тому кожна дільниця, яку навідувало це розп’яття, прагнуло його затримати в себе якнайдовше.
З 1600 року процесія від Сан Марчелло до базиліки св.Петра стала традицією Ювілейних років, а прославлений чудесами хрест стояв під час молитви Йоана Павла ІІ в День примирення 2000 року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
