Ватикан

Навіщо «прощати з корисливості»? Пояснює Папа

17 Березня 2020, 16:32 1093

Вчитися прощати від щирого серця заохотив вірних Святіший Отець, проповідуючи під час Святої Меси у вівторок, яку особливим чином жертвував за людей похилого віку.

Серед тих, які найбільше потерпають від карантинних заходів, люди похилого віку, часто приречені на самотність, не маючи змоги бачитися зі своїми рідними. Саме до них Папа Франциск скерував свою думку, розпочинаючи Святу Месу в каплиці «Дому святої Марти» у вівторок, 17 березня 2020 року, пише Vatican News.

«Я б хотів, щоб сьогодні ми помолилися за літніх людей, які особливо страждають в цей період від дуже великої внутрішньої самотності та, іноді, від великих побоювань. Просімо у Господа, щоби був близьким до наших дідусів і бабусь, до всіх людей похилого віку і посилав їм сили. Вони дали нам мудрість, життя, історію. Ми ж близькі з ними у молитві», – сказав Святіший Отець. Меса завершилася адорацією та благословенням Пресвятими Дарами.

 

«Диявольський скарб»

В центрі уваги проповіді, яку виголосив Святіший Отець, було прощення. Він зазначив, що навчаючи учнів про важливість єдності, Ісус запевнив їх у тому, що коли двоє або троє з них у згоді зберуться і проситимуть про якусь благодать, то буде їм дана. Адже «єдність, мир і дружба» притягає Боже благовоління. В цій ситуації святий Петро запитав про те, як часто потрібно прощати? Адже буває так, що ближній кривдить мене. Ісус відповів на це притчею, з якої випливає, що потрібно прощати «завжди», «сімдесят разів по сім».

«Завжди потрібно прощати. А це нелегко. Бо наше егоїстичне серце завжди прив’язане до ненависті, до помсти, до образ. Всі ми бачили родини, розбиті сімейною ненавистю, що передається з покоління в покоління. Братів, що перед труною батька чи матері не вітаються між собою, бо носять в собі давні кривди… Здається, що прив’язаність до ненависті є сильнішої від любові, і це є, можемо так сказати, “скарбом диявола”. Він завжди вмощується серед наших образ, серед ненависті, сприяючи їхньому зростанню, підтримує їх, щоби нищити. Щоб знищувати все… І дуже часто нищить все через дрібниці», – наголосив проповідник.

 

«Божа недуга»

За словами Папи, в цій ситуації нищиться також образ Бога. Ми забуваємо про те, що Ісус прийшов не для того, щоб засуджувати, але щоб прощати. Бог наш Бог «здатен святкувати з грішником, який наближається, забуваючи про все». Саме так, прощаючи, «Бог забуває про все сподіяне нами зло». І дехто називає це «недугою Бога», Який в цих випадках «втрачає пам’ять».

«І від нас вимагає лише цього: “Чини так само: навчися прощати”. Не нести далі цього безплідного хреста ненависті, образ, отого “ти мені за все заплатиш”. Ці слова не є ані християнськими, ані людськими. Великодушність Ісуса навчає нас, що для того, аби ввійти до неба, ми повинні прощати. Більше того, Він каже нам: “Ідеш на Святу Месу? Якщо ідучи на Месу згадаєш, що твій брат має щось проти тебе, то спочатку примирися, не приходь до Мене, тримаючи в одній руці любов до Мене, а в іншій – ненависть до брата”. Бути послідовними у любові. Від щирого серця прощати», – підкреслив Святіший Отець.

 

Умова, щоби увійти до неба

Однак, вів далі Наступник святого Петра, існують люди, які живуть, постійно осуджуючи інших, говорячи погане про людей, очорнюючи колег у праці чи сусідів, а навіть родичів, бо не простили чогось, або ж не можуть простити речі, яка особисто їм не подобається. Натомість, слід пам’ятати про те, що прощення є «умовою для того, щоб увійти до неба».

«Притча, яку розповів Ісус, дуже однозначна: потрібно прощати. Нехай же Господь навчить нас цієї мудрості прощення, що не є легким. І зробімо одну річ: коли підемо до сповіді, щоб отримати таїнство примирення, запитаймо спочатку себе: а я прощаю? Коли відчуваю, що не прощаю, то не слід вдавати прохання про прощення, бо не буду прощеним. Просити про прощення означає прощати. Ці дві речі завжди разом, їх неможливо відокремити», – сказав Папа, побажавши: «Нехай же Господь допоможе нам зрозуміти це та схилити голову, не бути гордими, а великодушними у прощенні. Принаймні, прощати “з корисливості”. Як так? Прощати, бо якщо не прощаю, то не буду прощений. Принаймні так, але завжди прощення».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity z-lib books