Папа: радість — це повнота присутності Господа

Під час Святої Меси в каплиці Дому св.Марти Папа подякував фармацевтам, які у цей складний час трудяться, щоб допомогти хворим людям. А свою проповідь Святіший Отець зосередив на радості, яку ми отримуємо від Святого Духа як силу для звіщення Євангелія.

«Цими днями мені докорили за те, що я забув подякувати одній групі людей, які також працюють… Я подякував лікарям, молодшому медперсоналові, волонтерам… “Але Ви забули про фармацевтів”: також і вони багато трудяться, щоб допомогти хворим вийти з хвороби. Молімось теж і за них».

Цими словами Глава Церкви розпочав ранішню Святу Месу в Домі св.Марти у четвер, 16 квітня 2020 року, повідомляє Vatican News.

Воскреслий Ісус являється апостолам

У проповіді Вселенський Архієрей прокоментував прочитаний під час Святої Меси уривок з Євангелія від святого Луки (Лк 24, 35-48). Воскреслий Христос являється перед своїми наляканими учнями, які спершу подумали, що бачать привида. Від радості вони не могли повірити, що це справді Ісус. «Бути сповненими радості, — підкреслив Франциск, — це найвищий досвід розради. Це повнота присутності Господа, це плід Святого Духа, це благодать». За цієї нагоди він процитував Апостольське напоумлення Павла VI «Evangelii nuntiandi», де йдеться про радісних євангелізаторів. Великою силою, яку ми посідаємо для звіщення Євангелія та для того, аби прямувати вперед як свідки життя, є радість у Господі, що є плодом Святого Духа.

Страх, здивування, сумніви

Після подій на Голготі учні були переповнені різними почуттями: страхом, здивуванням, сумнівами… Апостол Петро вже знав про воскресіння, також і двоє учнів, яких Воскреслий зустрів дорогою до Емауса; але коли Господь з’являється у світлиці Тайної Вечері, апостоли налякались. «Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать» (Лк 24,37), — розповідає святий євангеліст Лука. Щось подібне вони пережили також і тоді, на озері, коли Ісус уночі прийшов до них по воді. Тоді Петро насмілився сказати до Ісуса: «Господи, якщо це Ти, то повели мені підійти до Тебе водою» (Мт 14,28). Натомість цього разу Петро не каже нічого: всі переповнені страхом.

Ісус промовив до апостолів: «Чого ж ви стривожились? Чому ті сумніви постають у ваших серцях? Гляньте на мої руки і мої ноги: це ж Я» (Лк 24, 38-39). І показав їм свої рани, щоб вони доторкнулись і переконались, що це не привид, а саме Воскреслий Христос.

Бути сповненими радості

Євангеліст Лука далі зазначає: «Вони з радощів не йняли Йому ще віри і чудувались» (Лк 24,41). За словами Святішого Отця, саме ця велика радість не дозволяла апостолам повірити: було так багато тієї радості, аж вони не могли повірити, що все це реальне. Ця велика радість їх паралізувала. Такої великої радості бажає апостол Павло християнам Рима: «Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю» (Рим 15,13). Сповнитись радості — це пізнати найбільшу втіху, що є чимось значно більшим від звичайної веселості. Про таку радість ми чуємо з різних біблійних розповідей.

Радість у Господі

Далі Єпископ Рима наголосив, що уривок зі старозавітної книги Неємії може допомогти нам у наших роздумах про радість. Народ, повернувшись до Єрусалима, віднайшов книгу Закону Мойсея. Це стало приводом великої радості: люди зібралися для святкування та щоб послухати священика Ездру, який читав цю книгу Закону. Народ, розчулений цієї подією, плакав з радості, адже книга Закону знайшлася. Коли Ездра закінчив читати, пророк Неємія промовив до людей: «Заспокойтесь, тепер більше не плачте, зберігайте радість, бо радість у Господі є вашою силою» (пор. Неєм 8, 1-12).

На переконання Папи, ця радість у Господі є великою силою, яку ми отримуємо від Святого Духа, і завдяки ній ми можемо звіщати Євангеліє та прямувати вперед як свідки життя.