Блог Ігоря Богомолова

5 міфів про Другу світову війну

08 Травня 2020, 17:41 2490 Ігор Богомолов

День, що в Україні тепер називається Днем перемоги над нацизмом, і відзначається наступного дня після Дня пам’яті і примирення, в сусідній державі все ще, як і в радянські часи,  називається Днем Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Більше того — деякі російські користувачі соцмереж  величають  його у своїх дописах Днем Перемоги Росії над гітлерівською Німеччиною.  Воно, щоправда, не дивно, адже міф «Великої  Перемоги», що  був однією з ідеологічних опор комуністичного режиму, продовжує виконувати цю роль і в нинішній Росії. І, може, не варто було б знову звертати на це увагу — чи так вже нам важливо те, що там робиться у «сусідів», коли у себе проблем вистачає? Якби не та обставина, що і в нашій країні є і сьогодні люди, готові поклонятися цьому ідолові. І це видно як і з заяв нардепів, котрі пропонували вислати делегацію для участі у святкуванні 75-річчя Перемоги в Москві (з відомих причин воно не відбудеться), так і з анонсів телепередач на деяких каналах, як «Інтер», де 9 травня називається «Дньом Победи в Вєлікой Отєчєствєнной войнє». Пишу без перекладу, як бачив на екрані. Не намагаючись глибоко розкривати глибинні причини, що породили ту страшну війну, а також — докладно зупинятися на її наслідках, хочу лише нагадати про деякі міфи, якими в СРСР оточували «Велікую Отєчєствєнную» і на підставі яких і випрацювався стереотип, що Радянський Союз — майже одноосібний переможець і рятівник людства від  «фашистського поневолення», що так глибоко увійшов в свідомість багатьох людей на пострадянському просторі.

 

Міф 1. Радянський Союз – майже одноосібний переможець гітлерівської Німеччини.

Не маючи змоги заперечити участь у ІІ світовій війні інших країн антигітлерівської коаліції, радянські фальсифікатори історії намагались применшити їхню роль у перемозі над нацистською Німеччиною. І ключовим  аргументом служив той факт, що відкриття другого фронту в Європі — висадка союзних військ в Нормандії — відбулось тільки 6 червня 1944 р. А оскільки про бойові дії союзних армій до цієї дати майже не говорилось ( а якщо говорилось, то як про щось неважливе, що на хід війни майже не впливало), у багатьох людей склалось переконання, що до 6 червня 1944 р. СРСР протистояв нацистському Рейху сам-на-сам. І перше, що викликає подив: чому «відкриттям другого фронту в Європі» вважається саме висадка в Нормандії? Адже 10 липня 1943 р. англо-американські війська висадились на Сицилії. Сицилія — не Європа? А через 54 дні, 3 вересня 1943 р. британська 8-а армія висадилась на італійське узбережжя, в Калабрії. А ще через шість днів 8, тільки вже американська армія висадилась в бухті Салєрно. Італія — це не Європа? Чи може у 40-их роках Італія до Європи не належала?

Але і це не все. Як згадував тодішній народний комісар військово-морського флоту СРСР М. Г. Кузнєцов, Сталін в листі Черчиллю від 18 липня 1941 писав щодо відкриття другого фронту: «Легше створити фронт на Півночі. Тут потрібні тільки дії англійських морських і повітряних сил без висадки військового десанту …» (Кузнецов Н. Г. Курсом к победе. М.; Воениздат, 1989, с. 209). Англійські морські і повітряні сили в цьому регіоні почали діяти ще до початку радянсько-німецької війни.  І діяли всю війну.

Взагалі, щоб говорити про роль і участь у війні інших країн антигітлерівської коаліції — не тільки США і Великобританії — потрібно згадати, що ІІ світова війна не почалась нападом Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. Її розпочав напад Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р. А через два дні Німеччині оголосили війну Великобританія і Франція. Великобританія на той момент була гігантською колоніальною імперією. А це означало, що разом із нею у війну проти нацистської Німеччини вступили її домініони Австралія і Нова Зеландія і британська колонія Індія, пізніше — Південно-Африканський Союз та Канада. Таким чином ще задовго до початку радянсько-німецької війни, а точніше — тоді, коли СРСР ще був невоюючим  (а з 17 вересня по жовтень  1939 р. — воюючим) союзником Гітлера, нацистському Райху  вже протистояла коаліція з 8 держав.  Правда, що вони не вдались відразу до активних дій, що стало однією з причин окупації Польщі (іншою, і чи не головною, був удар, нанесений  Сталіним в спину Польщі 17 вересня). Але вже у квітні 1940 року англійські і французькі експедиційні сили воювали проти нацистів в Норвегії, потім, у травні, англійські війська воювали у Франції. Францію щоправда від поразки це не врятувало — за політичну недалекоглядність завжди треба розплачуватись. Далі, у березні-травні 1941 року  англійські і австралійські експедиційні сили вели бойові дії  проти німецьких та італійських загарбників у Греції та на о. Кріт.

Але ІІ світова війна не дарма називалась «світовою». Бойові дії велись не в одній тільки Європі. З червня 1940 року британські війська воювали проти союзної Гітлеру Італії на африканському континенті, з лютого 1941 р. — і проти африканського корпусу гітлерівського Вермахта. До початку радянсько-німецької війни ще залишалося  близько чотирьох місяців. Війна в Африці тривала до травня 1943 р.

Війна велась не тільки на суходолі, а також на морі  і в повітрі. Ще до 22 червня 1941 року німецький флот втратив найновітніший лінійний корабель «Бісмарк» (один із чотирьох), важкий крейсер (один із трьох), два (з шести) легких крейсера, 10 ескадрених міноносців (з 22, з якими Німеччина вступила у війну). Це тільки до початку радянсько-німецької війни. Потім в ході війни англійські кораблі і літаки потопили один важкий і два легких крейсера, два  лінійних корабля, багато інших.  Четвертий лінійний корабель в лютому 1942 р. був важко пошкоджений і до кінця війни в море не виходив. Радянський флот не потопив жодного німецького лінійного корабля, жодного крейсера, жодного ескадреного міноносця. Звичайно, хтось може іронічно сказати: «Великий внесок у спільну перемогу — кілька корабликів потопити! Що це у порівнянні з тією кількістю німецьких дивізій, розгромлених Червоною Армією!?» Війна на морі забирає менше людських життів, але завдає куди більше матеріальних втрат. Вартість будівництва одного тільки «Бісмарка» перевищувала вартість понад половини всіх німецьких танків, з якими Гітлер розпочав війну проти Радянського Союзу. Протягом усієї війни головні сили нацистського флоту діяли проти флотів Великобританії і США. Для того, щоб добитись перемоги у цьому протистоянні, що розгорталось на неосяжних просторах Атлантики, Німеччина реалізувала безпрецедентну програму будівництва підводних човнів. 1099 човнів – такого в жодній країні не було ні до, ні після. Сподіватимемось, що ніколи не буде. Спуск на воду одного підводного човна для війни в Атлантиці означав недоотримання 20-30 танків для Східного фронту.

Війна розгорталась і в повітрі. В 1941 р. німецька авіація скинула на британські міста 36,8 тис. тонн бомб, англійські Королівські повітряні сили відповіли — 14,6 тис. тонн бомб на німецькі міста. Наступного року англійська авіація скинула 35,5 тис. тонн. Бомбові нальоти тривали всю війну. Влітку 1942 р. до англійських повітряних сил долучились американські. З того часу до початку 1944 р. на Німеччину було скинуто близько 330 тис. тонн бомб. В радянській історичній літературі писалось, що значення цих бомбових ударів було невелике:  страждало від них переважно цивільне населення, а військовим і промисловим об’єктам вони завдавали невелику шкоду. Цивільне населення дійсно страждало найбільше. Але й промислове виробництво в Німеччині внаслідок нальотів скоротилось. А головне — для протиповітряної оборони території Німеччини і окупованих нею країн в середині 1943 р. було задіяно 39 тис. зенітних гармат (можна тільки собі уявити яку прорву боєприпасів вони витрачали), більше половини винищувальної авіації і близько мільйона людей. І тут — одна з причин того, що до 1943 р. гітлерівці втратили перевагу в повітрі на німецько-радянському фронті. Подібних фактів можна навести значно більше, але й цього досить, щоб зрозуміти: сам-на-сам з нацистською Німеччиною і її сателітами Радянський Союз ніколи не воював.

 

Міф 2. Недостатній обсяг допомоги

В радянській історичній літературі нерідко можна було прочитати щось на кшталт «буржуазні фальсифікатори історій ІІ світової війни завжди перебільшували значення американських і англійських поставок Радянському Союзу озброєння, бойової техніки, продовольства тощо». Як доказ, наводилось порівняння кількості танків, літаків, артилерійських гармат отриманих від західних союзників і вироблених радянською промисловістю. В результаті виходило, що ця кількість дійсно була незначною.  І тут ми маємо приклад, як можна сфальсифікувати факти, не говорячи неправди. Достатньо не сказати усієї правди. Адже крім літаків, танків і гармат війна вимагала ще дуже багато. А це «дуже багато», що надходило в Радянський Союз з-за океану, якраз і замовчувалось. Я не буду перераховувати усе, що Радянський Союз отримав — цей перелік безкінечний. Наведу лише кілька прикладів. Радянська  оборонна промисловість, в першу чергу — авіаційна, в передвоєнні роки потребувала близько 4 тис. тонн алюмінію в місяць. Звичайно, з початком війни потреби значно збільшились.  Головний постачальник цього металу —  Дніпровський алюмінієвий комбінат у Запоріжжі —  був втрачений в серпні 1941 р. Втрачені  були і менші за потужністю Тихвинський і Волховський заводи. Єдиним постачальником залишався Уральський завод, але того, що він виробляв, було недостатньо. Значна частина  потреб перекривали поставки алюмінію з Великобританія: 2 тис. тонн  щомісяця. Більше ніж 56 тис. тонн поставила Америка.  І якщо радянська історіографія говорила про колосальну кількість збудованих під час війни літаків, то про те, з якого металу вони будувались, не згадувалось. А алюмінію потребував не тільки авіапром.

А крім того, зі Сполучених Штатів Радянський Союз отримав 2,3 млн. тонн сталі. З чого б будувались радянські танки і гармати, з чого б виготовлялись  снаряди і бомби тоді, коли були втрачені головні центри металургійного виробництва на півдні України?  У довоєнні роки Радянський Союз займав друге місце в світі за видобутком нафти — в середньому близько 30 млн. тонн щороку. Всіх потреб це не покривало, СРСР імпортував нафтопродукти, передусім — високооктановий авіаційний бензин. З початком війни обсяг нафтодобування впав до 17 млн. тонн. Чим би в цих умовах заправляли радянські танки, літаки і підводні човни, якби зі Сполучених Штатів не було отримано також близько 2,5 млн. тон паливно-мастильних матеріалів, в тому числі — 476 тис. тонн високооктанового авіаційного бензину? Плюс повний комплект обладнання кількох нафтопереробних заводів. Тією субстанцією, якою розводив бензин герой однієї радянської кінокомедії?

Більше того — втрата на початку війни сільськогосподарських районів України і Північного Кавказу викликала продовольчу кризу. Але якщо діючу армію продовольством забезпечували, то в тилу виникла реальна загроза голоду. І якщо мирним мешканцям  тилових районів не довелось розділили трагічну долю мешканців блокадного Ленінграду (справжні причини цієї жахливої трагедії — тема окремої розмови) — чи не завдяки тому, що з-за океану надійшло більш ніж 3,8 млн. тонн різноманітних продовольчих продуктів, не рахуючи зерна?

Для масового виробництва озброєння, бойової техніки і боєприпасів потрібна не тільки сировина. Потрібне і промислове обладнання. Тим більше, в тих умовах, коли з західних районів СРСР було евакуйовано більше 1,5 тис. великих підприємств і їх роботу потрібно було налагоджувати на новому місці. Зі Штатів до Радянського Союзу надходили мостові крани, особливо точні шліфувальні верстати, необхідні для виробництва артилерійських гармат і артилерійських боєприпасів, преси та інше обладнання. Нарешті, те що виробляє промисловість потрібно доставити на фронт. Для цього потрібні транспортні засоби. Америка поставила Радянському Союзу  1981 локомотив і більше 11 тис. залізничних вагонів. Не можна не згадати і про більш ніж 400 тис. вантажних автомобілів. Завдяки цим поставкам, Радянський Союз отримав  можливість переключити ВСЕ машинобудування на виробництво озброєння і бойової техніки.  Ось чому радянському керівництву вдалось у важких умовах війни налагодити масове виробництво танків, артилерійських гармат, мінометів та іншого озброєння у набагато більших обсягах, ніж спромоглась гітлерівська Німеччина.  Зовсім не завдяки «перевагам соціалістичної економіки над капіталістичною», як стверджувала радянська пропаганда. І якщо хтось стверджуватиме, що Радянський Союз «виніс найбільший тягар війни», я не буду з ним сперечатися. Тільки запитаю, чи зміг би він винести цей тягар, без допомоги західних союзників. Навіть, якщо б вони зовсім не постачали Радянському Союзу літаки, танки, гармати і кулемети.

 

Міф 3. Про «винуватців»

Радянська історична наука, точніше історична міфологія, наполегливо покладала  відповідальність за розв’язування ІІ світової війни на «світовий імперіалізм», який руками свого «передового загону» — гітлерівського фашизму, намагався знищити Радянський Союз. Хоча «англо-французькі імперіалісти» вступили у боротьбу зі своїм «передовим загоном» задовго до Радянського Союзу, котрий, до речі, сам був фактично союзником цього самого «передового загону», руками якого «світовий імперіалізм» хотів його знищити. Нині так вже мало хто говорить. Не можу сказати: «ніхто», оскільки сам чув твердження про те, що Гітлер спирався на підтримку американського банківського капіталу. Я не маю даних, щоб це спростувати. Більше того — в одній телепередачі почув, що ще до приходу Гітлера до влади деяку фінансову підтримку його партії надав американський автомобільний магнат Генрі Форд. Зійшлись на ґрунті антисемітизму. Але, щоб антисеміту Гітлеру допомагав єврей Ротшильд? Мені таке припущення здається з області фантастики, причому — бездарної.  Отже, питання про винуватців ІІ світової війни можна було б і не торкатися. Я б і не торкався — якби не одна заява Володимира Путіна.  У відповідь на слова про те, що СРСР разом із Німеччиною розпочав війну, напавши на Польщу (в відтак повинен був нарівні з Німеччиною відповідати за її наслідки ), російський президент зауважив, що Польща, мовляв, сама «відкусила» шматок території Чехословаччини. Так, це дійсно було. За словами польського історика Оскара Халецького, це був «невдалий крок», за який Польща «тяжко відпокутувала» (Oskar Halecki. Historia Polski. Lublin 1992. с. 280). Але ж хіба це може бути виправданням радянської агресії проти Польщі 17 вересня 1939 року? Звичайно, ні. І я — ще раз повторюсь — не став би звертати увагу і на ці слова Путіна, якби він був першим і єдиним, хто таке висловлював. Але ще наприкінці  вересня 2015 р. посол Російської Федерації  в Польщі  Сергій Андрєєв звинуватив країну свого перебування в  тому, що протягом 30 років її уряд  неодноразово  блокував  створення в Європі системи колективної безпеки для захисту  від гітлерівської агресії. Вину на Польщу покладали і сучасні російські псевдоісторики, такі, як наприклад, один із засновників і лідерів руху  «Антимайдан» Микола Старіков. В своїй книжці «Хто змусив Гітлера напасти на Сталіна? Фатальна помилка Гітлера» він прямо звинувачує Польщу у спрямованій проти Радянського Союзу співпраці с нацистською Німеччиною.  Один із доказів:  підписання в 1934 р. польсько-німецького договору про ненапад. При цьому — невідомо чи через незнання, чи навмисно приховуючи — автор не вказує, що аналогічний договір між Польщею і Радянським Союзом було підписано двома роками раніше.

Твори іншого російського автора, Сергія Кремльова, тим цікаві, що він у розв’язуванні ІІ світової війни намагається виправдати не тільки Сталіна, але .. й Гітлера. «Ні Гітлер, ні Сталін, — пише він, — не привели свої народи до збройного протистояння». Тоді хто ж? Він відразу і відповідає: це «Рокфеллери  і Дюпони, Черчилль і Рузвельти, чех Бенеш, поляк Бек …». Винні всі — тільки не Гітлер і не Сталін. В чому ж вина Юзефа Бека — польського міністра закордонних справ у 1938-39? В тому, виявляється, що з його вини Польща своїми діями привела до того, що в Європі склалась така ситуація, за якої  війна між СРСР і Німеччиною стала можливою. Що ж це за дії такі? Коли нацистський уряд ультимативно вимагав повернути під німецьку юрисдикцію місто Гданськ (Данциг), що мав статус вільного міста, а також надати територію для будівництва екстериторіального шосе і залізничної лінії між основною німецькою територією та Східною Прусією (що фактично відрізало Польщу від Балтійського моря), Річ Посполита на поступки гітлерівському Райху не пішла, «справедливих» вимог не виконала, і Гітлеру нічого не залишалось, як розпочати війну? Логіка ґвалтівника — якщо не хоче, тоді … А внаслідок війни між СРСР і Німеччиною утворився спільний кордон і війна між цими країнами стала можливою. Тільки от незрозуміло, чому, якщо ні Гітлер, ні Сталін не хотіли війни між своїми державами, утворення між ними спільного кордону повинно було до цієї війни обов’язково призвести?  І чи не було б занадто наївним вважати, що отримавши «данцигський коридор»,  Німеччина відмовиться від окупації всієї Польщі? Адже перед очима був приклад окупації Чехії і Моравії після того, як чехословацький уряд мирно віддав Гітлеру Судетську область. Мабуть, настільки ж наївно, як в 2014 р. було думати, що РФ залишить у спокої Україну, анексувавши Крим.

Згаданий вище Микола Старіков, щоб підтвердити, що Польща і гітлерівська Німеччина неухильно йшли шляхом зближення, наводить багато прикладів контактів між керівниками і вищими чиновниками різних відомств обох країн. Але дивна річ: ті приклади, які підтвердили б його думку найвагоміше — а це зустріч Юзефа Бека з Гітлером в Берліні 4 січня 1939 р. (Władysław Pobóg-Malinowski. Najnowsza Historia Polityczna Polski. Okres 1939-1944. Bydgoszcz 1990. c. 11-12) та візит Ріббентропа в Польщу 24 січня того ж року він чомусь не називає. Цікаво чому? Може не знав про них? Здається мені, що не став би Микола Вікторович про ці зустрічі згадувати, навіть якби і знав. Чому? Та з тієї лише причини, що під час цих зустрічей польська сторона не тільки показала свою непохитну позицію щодо Гданська і «данцигського коридору», а й твердо заявила, що з усією серйозністю підходить до усіх раніше укладених з Радянським Союзом домовленостей. І цим дала зрозуміти, що союзником Німеччини проти СРСР Польща ніколи не буде.

Ті, хто намагаються перекласти на Польщу вину за розв’язування ІІ світової війни, є, на жаль, не тільки в Росії. Ще у 2007 р. у тижневику «2000» з’явилась стаття Сергія Лозунько «Потворне дітище Версаля, через якого почалася Друга світова війна». Через чотири роки  під таким самим заголовком вийшла товстезна книжка. Як читач напевно здогадався, під такою назвою автор має на увазі Польщу. Ніби не було століть історії польської держави,  а почала вона  існувати тільки внаслідок укладення Версальського договору 1919 р.  Зауважимо,  що авторство цього образливого  для гідності кожного поляка визначення — «Потворне дітище Версаля» — пану-товаришу Лозунько не належить.  Це примітивний плагіат: дослівне повторення сказаного  Молотовим і, майже дослівне  — Гітлером (той, замість «дітище» сказав «породження»). Не буду зупинятися на позиції автора  — і так зрозуміло, що цією назвою він фактично відмовляє полякам право мати власну державу. Зазначу тільки, що вина Польщі, з його точки зору, полягає, зокрема, в тому, що влітку 1939 р. Польща відмовилась надати Радянському Союзу «коридори» для проходження  Червоної Армії до німецького кордону. Інакше — війна б не почалась.

Але які були б наслідки для самої Польщі. Віктор Суворов в книзі «Святе діло» докладно пояснює, що це була б фактична окупація Польщі з перспективою дальшого приєднання до СРСР, як це роком пізніше сталось з країнами Балтії.  Але й не це головне. Питання про надання «коридорів» ставилось на перемовинах, що проходили в Москві між радянським урядом  з одного боку і делегаціями Англії і Франції з іншого. Отже, до польського уряду радянське керівництво з цією пропозицією НІКОЛИ не зверталось, а відтак — не могло отримати відмову.

Про це можна писати книги, і чимало їх вже написано. Звернімо увагу на один лише факт — ні нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р., ні окупації Чехії, ні аншлюсу Австрії, що передували початку війни, не відбулося б, якби Гітлер не прийшов до влади. Точніше — якби його партія не перемогла на виборах. І вона б не перемогла, якби комуністична і соціал-демократична партія виступили на цих виборах одним блоком. Разом вони збирали більше голосів, ніж націонал-соціалісти. Об’єднавшись вони б перемогли. Для Гітлера ця поразка стала б політичним крахом. Але вони не об’єднались, хоча соціал-демократи наполегливо пропонували. Чому? Команду не об’єднуватись німецькі комуністи отримали з центру «світового комуністичного руху» — з Кремля. Тому, отже, усі спроби знайти винуватців війни — ІІ світової взагалі і німецько-радянської зокрема — є нічим іншим, як вигуком крадія: «Тримайте крадія!»

 

Міф 4. Про тих, що «здалися без бою»

Радянська історіографія, говорячи про початковий, так би мовити, «дорадянський» період війни, щоб вбити в голови думку про те, що «тільки радянський народ» і «тільки під мудрим керівництвом комуністичної партії, озброєної передовим марксистсько-ленінським вченням», був спроможний «переломити хребет фашистському звіру», наголошувала на тому, що буржуазні уряди європейських країн або кинули свої країни напризволяще і втекли, або відверто капітулювали перед Гітлером. Я не знаю, що нині пишуть у підручниках історії в країні-правонаступниці СРСР, яка, звичайно, вважає перемогу над нацизмом своєю законною спадщиною. Але в устах російських телепропагандистів на кшталт Соловйова звучали тези про те, що «радянська влада врятувала людство», а «СРСР один-однісінький розгромив нацистську …». Думаєте — Німеччину? Та ні — цілу «нацистську Європу».

Пам’ятаю, ще в школі нам говорили, скільки гітлерівцям знадобилось часу, щоб захопити ту чи іншу країну. Виходило від одного дня (Данія і Люксембург) до 43-ох (Франція). Польща воювала 36 днів. Приклад Греції, яка близько півроку чинила опір італійським фашистам і гітлерівським нацистам, причому досить успішно, переходячи в наступ і примушуючи італійців відступати,  не наводили. Слухаючи це і чекаючи, коли нарешті закінчиться урок, ми, тодішні радянські школярі, мало задумувались про ці країни: великі вони чи невеликі, скільки мали населення, які  мали можливості для оборони тощо. І навряд чи хтось колись запитав, як Люксембург, площа якого не набагато перевищує площу Туркського і Дрогобицького районів Львівської області, а населення — менше за населення Львова, міг взагалі протистояти Німеччині, яка зосередила біля його кордонів близько 50 тис. солдат і 600 танків? Почати самовбивчий спротив, який би привів до загибелі великої кількості мирних людей, якщо б не всього населення? Майже без опору піддалась також і Данія. Для короля Крістіана Х життя його підданих було більшою цінністю, ніж державницькі інтереси, тим більше, що в перші роки окупації, на відміну від інших окупованих гітлерівцями країн, Данія користувалась доволі широкою автономією зі збереженням влади короля, уряду і парламенту. Інші ж країни чинили опір, деякі — досить запеклий. Але з пам’яті тих, хто чув про всі ці події в радянській школі, назви країн плутались або стирались з пам’яті (адже не секрет, що не усі випускники радянських шкіл в стані були показати на мапі не тільки європейські країни, але й республіки Радянського Союзу), залишались лише ключові слова: здались без бою. Отже, не дивно, що від  декого можна було почути щось на кшталт: «Польща здалась без бою». Я, принаймні, такі «відкриття» чув.

Звичайно, причини які привели до окупації гітлерівцями тих чи інших країн, різні. Про Польщу ми говорили вище. Зауважимо тільки: для того ж, щоб підійти до стін Варшави (230 км від німецького кордону), гітлерівцям знадобилось 8 днів. Відстань у 370 км від кордону до Мінська  у червні 1941 р. вони подолали за 7 днів. Отже, хто здавався без бою? До того ж,  окупація території країни ще не означала підкорення її народу. Так, після окупації Польщі,  її уряд у вигнанні було визнано багатьма країнами світу та Лігою Націй. З польських військовослужбовців, що вибралися за кордон, формувалися частини і з’єднання, які вступили в бій з нацистами у складі армій інших країн. Уряд Франції дав дозвіл польському емігрантському уряду провести мобілізацію серед польських громадян, які перебували на французької території. Протягом усієї війни на багатьох її театрах — у Франції, в Норвегії, в Англії, в Африці, в Італії, в Голландії, в Радянському Союзі — воювало не менше мільйона поляків одночасно. А в самій Польщі діяла добре організована, підготовлена і дисциплінована Армія Крайова, яка нараховувала не менше 350 тис. бійців і офіцерів. Для порівняння: прокомуністична Армія Людова була у 10 разів меншою. Такі приклади можна навести по кожній окупованій країні. В тому числі — Данії, де весь період окупації активно діяв рух опору. Одним із результатів його діяльності був порятунок близько 7,5 тис. данських євреїв.

 

Міф 5. «Красная Армія всєх сільнєй» (або ціна перемоги)

Одного разунаприкінці 1980-х років, коли зверху була «спущена» гласність і висловлювати свою думку можна було більш-менш вільно, я почув від одного військового, підполковника, такі слова: «Ми під час війни не перемогли, а німець захлинувся нашою кров’ю». Співвідношення втрат Червоної Армії і гітлерівського Вермахту, як за весь час війни, так і в окремих битвах і операціях, правоту цього вислову підтверджують. Щоб не обтяжувати читача прорвою цифр, я зупинюсь тільки на деяких.

Отже, залишимо поза увагою перші місяці війни. Як і пояснення колосальних втрат того часу, які подавала офіційна радянська історія. Почнемо з першої успішної наступальної операції Червоної Армії на Єльнінському виступі 30 серпня — 8 вересня 1941 р. За десять днів безперервного штурму, радянські війська під командуванням «геніального» Жукова взяли Єльню, втративши 31 853 осіб. Німецькі втрати: від 8 до 10 тис. Коли ж німці відновили наступ на Москву, Єльню все одно довелось залишити.

Далі – перемога під Москвою зимою 1941-1942 рр. Німців було відкинуто від Москви, але якою ціною… Червона Армія втратила  більше ніж 1,8 млн. людей, німецька — 457 тис. В чотири рази менше. Це при тому, що гітлерівська армія була катастрофічно не готова воювати в умовах зими.

Про перемогу під Сталінградом знають усі. Але мало кому відомо, що приблизно в той самий час, коли Донський, Сталінградський і Південно-Західний фронти здобували цю перемогу, війська Західного і Калінінського фронтів під керівництвом Жукова розпочали, і значно більшими силами, наступ з метою розгромити  німецьку групу армій «Центр» і вийти до Балтійського моря. Операція провалилась, загинуло близько півмільйона солдат і офіцерів. У 1943 р. Жуков знову «відзначився», координуючи дії фронтів при прориві блокади Ленінграда. Маючи п’ятиразову перевагу в людях (303 тис. проти 60 тис.), чотириразову в авіації (809 літаків проти 200) і дванадцятиразову (!) в танках (600 проти 50), війська під його керівництвом втратили згідно різних джерел від 115 до 150 тис. людей. Німецькі втрати склали 22 тис.  

Широко відома також і перемога радянських військ на Курській дузі в липні-серпні 1943 р. Але чи можна назвати її перемогою? Маючи чисельну перевагу в мільйон особового складу (1,9 млн. проти 900 тис. у німців), а також в артилерії, танках і літаках, радянська армія втратила вбитими, пораненими і полоненими 860 тис. людей, тоді як німці — понад 300 тис.

Далі — битва за Дніпро, після якої розгром нацистської Німеччини можна було вважати справою часу. Офіційне число загиблих за звільнення Києва — 417 тис. Деякі дослідники вважають її заниженою. Так, наприклад, доктор історичних наук, заступник голови редакційної колегії  «Книги Пам’яті України» професор Віктор Король називає іншу цифру — близько мільйона загиблих, переважну більшість з яких складали українці.

Жодна війна не буває без втрат — їх не уникнути. Але наведені цифри більше нагадують знищення своїм командуванням своїх солдат. А може по-іншому було неможливо, воюючи проти такого сильного ворога, яким був гітлерівський Вермахт, форсуючи таку річку, як Дніпро? Сухопутні війска Великої Британії, Канади і США визволяючи Західну Європу, за майже рік — від висадки в Нормандії до виходу на Ельбу, — втратили 156 тис. людей. Воюючи проти того ж самого ворога, форсуючи велику річку Рейн.

Війну завершив штурм Берліна. Радянські війська, задіяні в Берлінській операції, нараховували 2 млн. 350 тис. людей, 6250 танків, більше 7500 літаків. Їм протистояло німецьке угрупування чисельністю 852 тис.,  1519 танків і  2224 літаків. Радянські втрати в останні дні війни склали 352 475 осіб, німецькі — близько 100 тис. Було підраховано, що середньодобові втрати радянської армії в останні місяці війни складали 15 712 осіб. Коли доля війни вже була вирішена, радянське командування (тут, до речі, знову не обійшлось без Жукова) щодня клало в німецьку землю більше людей, ніж Радянський Союз втратив за 10 років війни в Афганістані! Заради чого? Щоб англо-американські війська не увійшли в Берлін першими.

Перепрошую кожного, хто читатиме цей матеріал за безліч сухих цифр — розумію, що читати такі тексти важко. Ще важче, якщо  усвідомити, що за ними — життя тисяч і мільйонів людей, яке в них забрала війна. На святкування це не налаштовує: налаштовує на глибоку скорботу.

 

Короткий епілог

І останнє. Згадані вище нардепи, що пропонували послати делегацію на святкування в Москву, пояснювали свою позицію таким чином: серед тих, хто віддали життя за перемогу над нацизмом, були мільйони українців. Потрібно вшанувати їх пам’ять. Так, потрібно. Але незрозуміло — чому, з їхньої точки зору, це не можна  зробити в Києві?

Це правда, що більшість з українців, що воювали проти гітлерівської Німеччини, воювали в радянській (тоді — Червоній) армії. Але правдою є й інше:  війна, що розгорталась на українській землі, була схваткою двох тиранічних режимів, однаково ворожих Україні. І якщо мешканцям Західної Європи — французам, італійцям, бельгійцям, голландцям, данцям — перемога над нацистською Німеччиною несла визволення, Україні вона несла повернення сталінського режиму з перспективою нових голодоморів, репресій і депортацій. Народам же Східної Європи — встановлення васальних Кремлю комуністичних режимів. Але це ніяк не применшує заслуг тих, хто воював проти нацистів в лавах Червоної армії — українців та воїнів інших національностей. Не їх вина, а їх трагедія, що боронячи свої доми і свої родини, вони змушені були — і це не залежало від їх волі і бажання — боронити сталінський режим, а потім стати тими «визволителями», що завезли на танках комунізм у Східну Європу. І тому, сподіваюсь, наш народ завжди  про них пам’ятатиме, молячись про Царство Небесних для них, і дякуючи Божому Провидінню за дар перемоги над нацизмом.  Адже справжній творець історії — Бог, і тільки Йому, а не радянській владі, як стверджують російські пропагандисти, завдячує людство цією перемогою. І для такого відзначення 9 травня — саме відзначення, а не святкування — зовсім не потрібно їхати до чужої столиці.  Тим більше — до столиці імперії, що намагається вибудувати свій «Тисячолітній Райх» під назвою «русского міра».

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity z-lib books Want to trade on-the-go? Immediate Edge's mobile app keeps you connected to the markets anywhere, anytime. 1.1fd.online 2.1fd.online 3.1fd.online 4.1fd.online 5.1fd.online 6.1fd.online 7.1fd.online 8.1fd.online 9.1fd.online 10.1fd.online 11.1fd.online 12.1fd.online 13.1fd.online 14.1fd.online 15.1fd.online 16.1fd.online 17.1fd.online 18.1fd.online 19.1fd.online 20.1fd.online 21.1fd.online 22.1fd.online 23.1fd.online 24.1fd.online 25.1fd.online 26.1fd.online 27.1fd.online 28.1fd.online 29.1fd.online 30.1fd.online 31.1fd.online 32.1fd.online 33.1fd.online 34.1fd.online 35.1fd.online 36.1fd.online 37.1fd.online 38.1fd.online 39.1fd.online 40.1fd.online 41.1fd.online 42.1fd.online 43.1fd.online 44.1fd.online 45.1fd.online 46.1fd.online 47.1fd.online 48.1fd.online 49.1fd.online 50.1fd.online 51.1fd.online 52.1fd.online 53.1fd.online 54.1fd.online 55.1fd.online 56.1fd.online 57.1fd.online 58.1fd.online 59.1fd.online 60.1fd.online 61.1fd.online 62.1fd.online 63.1fd.online 64.1fd.online 65.1fd.online 66.1fd.online 67.1fd.online 68.1fd.online 69.1fd.online 70.1fd.online 71.1fd.online 72.1fd.online 73.1fd.online 74.1fd.online 75.1fd.online 76.1fd.online 77.1fd.online 78.1fd.online 79.1fd.online 80.1fd.online 81.1fd.online 82.1fd.online 83.1fd.online 84.1fd.online 85.1fd.online 86.1fd.online 87.1fd.online 88.1fd.online 89.1fd.online 90.1fd.online 91.1fd.online 92.1fd.online 93.1fd.online 94.1fd.online 95.1fd.online 96.1fd.online 97.1fd.online 98.1fd.online 99.1fd.online 100.1fd.online 101.1fd.online 102.1fd.online 103.1fd.online 104.1fd.online 105.1fd.online 106.1fd.online 107.1fd.online 108.1fd.online 109.1fd.online 110.1fd.online 111.1fd.online 112.1fd.online 113.1fd.online 114.1fd.online 115.1fd.online 116.1fd.online 117.1fd.online 118.1fd.online 119.1fd.online 120.1fd.online 121.1fd.online 122.1fd.online 123.1fd.online 124.1fd.online 125.1fd.online 126.1fd.online 127.1fd.online 128.1fd.online 129.1fd.online 130.1fd.online 131.1fd.online 132.1fd.online 133.1fd.online 134.1fd.online 135.1fd.online 136.1fd.online 137.1fd.online 138.1fd.online 139.1fd.online 140.1fd.online 141.1fd.online 142.1fd.online 143.1fd.online 144.1fd.online 145.1fd.online 146.1fd.online 147.1fd.online 148.1fd.online 149.1fd.online 150.1fd.online 151.1fd.online 152.1fd.online 153.1fd.online 154.1fd.online 155.1fd.online 156.1fd.online 157.1fd.online 158.1fd.online 159.1fd.online 160.1fd.online 161.1fd.online 162.1fd.online 163.1fd.online 164.1fd.online 165.1fd.online 166.1fd.online 167.1fd.online 168.1fd.online 169.1fd.online 170.1fd.online 171.1fd.online 172.1fd.online 173.1fd.online 174.1fd.online 175.1fd.online 176.1fd.online 177.1fd.online 178.1fd.online 179.1fd.online 180.1fd.online 181.1fd.online 182.1fd.online 183.1fd.online 184.1fd.online 185.1fd.online 186.1fd.online 187.1fd.online 188.1fd.online 189.1fd.online 190.1fd.online 191.1fd.online 192.1fd.online 193.1fd.online 194.1fd.online 195.1fd.online 196.1fd.online 197.1fd.online 198.1fd.online 199.1fd.online 200.1fd.online 201.1fd.online 202.1fd.online 203.1fd.online 204.1fd.online 205.1fd.online 206.1fd.online 207.1fd.online 208.1fd.online 209.1fd.online 210.1fd.online 211.1fd.online 212.1fd.online 213.1fd.online 214.1fd.online 215.1fd.online 216.1fd.online 217.1fd.online 218.1fd.online 219.1fd.online 220.1fd.online 221.1fd.online 222.1fd.online 223.1fd.online 224.1fd.online 225.1fd.online 226.1fd.online 227.1fd.online 228.1fd.online 229.1fd.online 230.1fd.online 231.1fd.online 232.1fd.online 233.1fd.online 234.1fd.online 235.1fd.online 236.1fd.online 237.1fd.online 238.1fd.online 239.1fd.online 240.1fd.online 241.1fd.online 242.1fd.online 243.1fd.online 244.1fd.online 245.1fd.online 246.1fd.online 247.1fd.online 248.1fd.online 249.1fd.online 250.1fd.online 251.1fd.online 252.1fd.online 253.1fd.online 254.1fd.online 255.1fd.online 256.1fd.online 257.1fd.online 258.1fd.online 259.1fd.online 260.1fd.online 261.1fd.online 262.1fd.online 263.1fd.online 264.1fd.online 265.1fd.online 266.1fd.online 267.1fd.online 268.1fd.online 269.1fd.online 270.1fd.online 271.1fd.online 272.1fd.online 273.1fd.online 274.1fd.online 275.1fd.online 276.1fd.online 277.1fd.online 278.1fd.online 279.1fd.online 280.1fd.online 281.1fd.online 282.1fd.online 283.1fd.online 284.1fd.online 285.1fd.online 286.1fd.online 287.1fd.online 288.1fd.online 289.1fd.online 290.1fd.online 291.1fd.online 292.1fd.online 293.1fd.online 294.1fd.online 295.1fd.online 296.1fd.online 297.1fd.online 298.1fd.online 299.1fd.online 300.1fd.online 301.1fd.online 302.1fd.online 303.1fd.online 304.1fd.online 305.1fd.online 306.1fd.online 307.1fd.online 308.1fd.online 309.1fd.online 310.1fd.online 311.1fd.online 312.1fd.online 313.1fd.online 314.1fd.online 315.1fd.online 316.1fd.online 317.1fd.online 318.1fd.online 319.1fd.online 320.1fd.online 321.1fd.online 322.1fd.online 323.1fd.online 324.1fd.online 325.1fd.online 326.1fd.online 327.1fd.online 328.1fd.online 329.1fd.online 330.1fd.online 331.1fd.online 332.1fd.online 333.1fd.online 334.1fd.online 335.1fd.online 336.1fd.online 337.1fd.online 338.1fd.online 339.1fd.online 340.1fd.online 341.1fd.online 342.1fd.online 343.1fd.online 344.1fd.online 345.1fd.online 346.1fd.online 347.1fd.online 348.1fd.online 349.1fd.online 350.1fd.online 351.1fd.online 352.1fd.online 353.1fd.online 354.1fd.online 355.1fd.online 356.1fd.online 357.1fd.online 358.1fd.online 359.1fd.online 360.1fd.online 361.1fd.online 362.1fd.online 363.1fd.online 364.1fd.online 365.1fd.online 366.1fd.online 367.1fd.online 368.1fd.online 369.1fd.online 370.1fd.online 371.1fd.online 372.1fd.online 373.1fd.online 374.1fd.online 375.1fd.online 376.1fd.online 377.1fd.online 378.1fd.online 379.1fd.online 380.1fd.online 381.1fd.online 382.1fd.online 383.1fd.online 384.1fd.online 385.1fd.online 386.1fd.online 387.1fd.online 388.1fd.online 389.1fd.online 390.1fd.online 391.1fd.online 392.1fd.online 393.1fd.online 394.1fd.online 395.1fd.online 396.1fd.online 397.1fd.online 398.1fd.online 399.1fd.online 400.1fd.online 401.1fd.online 402.1fd.online 403.1fd.online 404.1fd.online 405.1fd.online 406.1fd.online 407.1fd.online 408.1fd.online 409.1fd.online 410.1fd.online 411.1fd.online 412.1fd.online 413.1fd.online 414.1fd.online 415.1fd.online 416.1fd.online 417.1fd.online 418.1fd.online 419.1fd.online 420.1fd.online 421.1fd.online 422.1fd.online 423.1fd.online 424.1fd.online 425.1fd.online 426.1fd.online 427.1fd.online 428.1fd.online 429.1fd.online 430.1fd.online 431.1fd.online 432.1fd.online 433.1fd.online 434.1fd.online 435.1fd.online 436.1fd.online 437.1fd.online 438.1fd.online 439.1fd.online 440.1fd.online 441.1fd.online 442.1fd.online 443.1fd.online 444.1fd.online 445.1fd.online 446.1fd.online 447.1fd.online 448.1fd.online 449.1fd.online 450.1fd.online 451.1fd.online 452.1fd.online 453.1fd.online 454.1fd.online 455.1fd.online 456.1fd.online 457.1fd.online 458.1fd.online 459.1fd.online 460.1fd.online 461.1fd.online 462.1fd.online 463.1fd.online 464.1fd.online 465.1fd.online 466.1fd.online 467.1fd.online 468.1fd.online 469.1fd.online 470.1fd.online 471.1fd.online 472.1fd.online 473.1fd.online 474.1fd.online 475.1fd.online 476.1fd.online 477.1fd.online 478.1fd.online 479.1fd.online 480.1fd.online 481.1fd.online 482.1fd.online 483.1fd.online 484.1fd.online 485.1fd.online 486.1fd.online 487.1fd.online 488.1fd.online 489.1fd.online 490.1fd.online 491.1fd.online 492.1fd.online 493.1fd.online 494.1fd.online 495.1fd.online 496.1fd.online 497.1fd.online 498.1fd.online 499.1fd.online 500.1fd.online 501.1fd.online 502.1fd.online 503.1fd.online 504.1fd.online 505.1fd.online 506.1fd.online 507.1fd.online 508.1fd.online 509.1fd.online 510.1fd.online 511.1fd.online 512.1fd.online 513.1fd.online 514.1fd.online 515.1fd.online 516.1fd.online 517.1fd.online 518.1fd.online 519.1fd.online 520.1fd.online 521.1fd.online 522.1fd.online 523.1fd.online 524.1fd.online 525.1fd.online 526.1fd.online 527.1fd.online 528.1fd.online 529.1fd.online 530.1fd.online 531.1fd.online 532.1fd.online 533.1fd.online 534.1fd.online 535.1fd.online 536.1fd.online 537.1fd.online 538.1fd.online 539.1fd.online 540.1fd.online 541.1fd.online 542.1fd.online 543.1fd.online 544.1fd.online 545.1fd.online 546.1fd.online 547.1fd.online 548.1fd.online 549.1fd.online 550.1fd.online 551.1fd.online 552.1fd.online 553.1fd.online 554.1fd.online 555.1fd.online 556.1fd.online 557.1fd.online 558.1fd.online 559.1fd.online 560.1fd.online 561.1fd.online 562.1fd.online 563.1fd.online 564.1fd.online 565.1fd.online 566.1fd.online 567.1fd.online 568.1fd.online 569.1fd.online 570.1fd.online 571.1fd.online 572.1fd.online 573.1fd.online 574.1fd.online 575.1fd.online 576.1fd.online 577.1fd.online 578.1fd.online 579.1fd.online 580.1fd.online 581.1fd.online 582.1fd.online 583.1fd.online 584.1fd.online 585.1fd.online 586.1fd.online 587.1fd.online 588.1fd.online 589.1fd.online 590.1fd.online 591.1fd.online 592.1fd.online 593.1fd.online 594.1fd.online 595.1fd.online 596.1fd.online 597.1fd.online 598.1fd.online 599.1fd.online 600.1fd.online 601.1fd.online 602.1fd.online 603.1fd.online 604.1fd.online 605.1fd.online 606.1fd.online 607.1fd.online 608.1fd.online 609.1fd.online 610.1fd.online 611.1fd.online 612.1fd.online 613.1fd.online 614.1fd.online 615.1fd.online 616.1fd.online 617.1fd.online 618.1fd.online 619.1fd.online 620.1fd.online 621.1fd.online 622.1fd.online 623.1fd.online 624.1fd.online 625.1fd.online 626.1fd.online 627.1fd.online 628.1fd.online 629.1fd.online 630.1fd.online 631.1fd.online 632.1fd.online 633.1fd.online 634.1fd.online 635.1fd.online 636.1fd.online 637.1fd.online 638.1fd.online 639.1fd.online 640.1fd.online 641.1fd.online 642.1fd.online 643.1fd.online 644.1fd.online 645.1fd.online 646.1fd.online 647.1fd.online 648.1fd.online 649.1fd.online 650.1fd.online 651.1fd.online 652.1fd.online 653.1fd.online 654.1fd.online 655.1fd.online 656.1fd.online 657.1fd.online 658.1fd.online 659.1fd.online 660.1fd.online 661.1fd.online 662.1fd.online 663.1fd.online 664.1fd.online 665.1fd.online 666.1fd.online 667.1fd.online 668.1fd.online 669.1fd.online 670.1fd.online 671.1fd.online 672.1fd.online 673.1fd.online 674.1fd.online 675.1fd.online 676.1fd.online 677.1fd.online 678.1fd.online 679.1fd.online 680.1fd.online 681.1fd.online 682.1fd.online 683.1fd.online 684.1fd.online 685.1fd.online 686.1fd.online 687.1fd.online 688.1fd.online 689.1fd.online 690.1fd.online 691.1fd.online 692.1fd.online 693.1fd.online 694.1fd.online 695.1fd.online 696.1fd.online 697.1fd.online 698.1fd.online 699.1fd.online 700.1fd.online 701.1fd.online 702.1fd.online 703.1fd.online 704.1fd.online 705.1fd.online 706.1fd.online 707.1fd.online 708.1fd.online 709.1fd.online 710.1fd.online 711.1fd.online 712.1fd.online 713.1fd.online 714.1fd.online 715.1fd.online 716.1fd.online 717.1fd.online 718.1fd.online 719.1fd.online 720.1fd.online 721.1fd.online 722.1fd.online 723.1fd.online 724.1fd.online 725.1fd.online 726.1fd.online 727.1fd.online 728.1fd.online 729.1fd.online 730.1fd.online 731.1fd.online 732.1fd.online 733.1fd.online 734.1fd.online 735.1fd.online 736.1fd.online 737.1fd.online 738.1fd.online 739.1fd.online 740.1fd.online 741.1fd.online 742.1fd.online 743.1fd.online 744.1fd.online 745.1fd.online 746.1fd.online 747.1fd.online 748.1fd.online 749.1fd.online 750.1fd.online 751.1fd.online 752.1fd.online 753.1fd.online 754.1fd.online 755.1fd.online 756.1fd.online 757.1fd.online 758.1fd.online 759.1fd.online 760.1fd.online 761.1fd.online 762.1fd.online 763.1fd.online 764.1fd.online 765.1fd.online 766.1fd.online 767.1fd.online 768.1fd.online 769.1fd.online 770.1fd.online 771.1fd.online 772.1fd.online 773.1fd.online 774.1fd.online 775.1fd.online 776.1fd.online 777.1fd.online 778.1fd.online 779.1fd.online 780.1fd.online 781.1fd.online 782.1fd.online 783.1fd.online 784.1fd.online 785.1fd.online 786.1fd.online 787.1fd.online 788.1fd.online 789.1fd.online 790.1fd.online 791.1fd.online 792.1fd.online 793.1fd.online 794.1fd.online 795.1fd.online 796.1fd.online 797.1fd.online 798.1fd.online 799.1fd.online 800.1fd.online 801.1fd.online 802.1fd.online 803.1fd.online 804.1fd.online 805.1fd.online 806.1fd.online 807.1fd.online 808.1fd.online 809.1fd.online 810.1fd.online 811.1fd.online 812.1fd.online 813.1fd.online 814.1fd.online 815.1fd.online 816.1fd.online 817.1fd.online 818.1fd.online 819.1fd.online 820.1fd.online 821.1fd.online 822.1fd.online 823.1fd.online 824.1fd.online 825.1fd.online 826.1fd.online 827.1fd.online 828.1fd.online 829.1fd.online 830.1fd.online 831.1fd.online 832.1fd.online 833.1fd.online 834.1fd.online 835.1fd.online 836.1fd.online 837.1fd.online 838.1fd.online 839.1fd.online 840.1fd.online 841.1fd.online 842.1fd.online 843.1fd.online 844.1fd.online 845.1fd.online 846.1fd.online 847.1fd.online 848.1fd.online 849.1fd.online 850.1fd.online 851.1fd.online 852.1fd.online 853.1fd.online 854.1fd.online 855.1fd.online 856.1fd.online 857.1fd.online 858.1fd.online 859.1fd.online 860.1fd.online 861.1fd.online 862.1fd.online 863.1fd.online 864.1fd.online 865.1fd.online 866.1fd.online 867.1fd.online 868.1fd.online 869.1fd.online 870.1fd.online 871.1fd.online 872.1fd.online 873.1fd.online 874.1fd.online 875.1fd.online 876.1fd.online 877.1fd.online 878.1fd.online 879.1fd.online 880.1fd.online 881.1fd.online 882.1fd.online 883.1fd.online 884.1fd.online 885.1fd.online 886.1fd.online 887.1fd.online 888.1fd.online 889.1fd.online 890.1fd.online 891.1fd.online 892.1fd.online 893.1fd.online 894.1fd.online 895.1fd.online 896.1fd.online 897.1fd.online 898.1fd.online 899.1fd.online 900.1fd.online 901.1fd.online 902.1fd.online 903.1fd.online 904.1fd.online 905.1fd.online 906.1fd.online 907.1fd.online 908.1fd.online 909.1fd.online 910.1fd.online 911.1fd.online 912.1fd.online 913.1fd.online 914.1fd.online 915.1fd.online 916.1fd.online 917.1fd.online 918.1fd.online 919.1fd.online 920.1fd.online 921.1fd.online 922.1fd.online 923.1fd.online 924.1fd.online 925.1fd.online 926.1fd.online 927.1fd.online 928.1fd.online 929.1fd.online 930.1fd.online 931.1fd.online 932.1fd.online 933.1fd.online 934.1fd.online 935.1fd.online 936.1fd.online 937.1fd.online 938.1fd.online 939.1fd.online 940.1fd.online 941.1fd.online 942.1fd.online 943.1fd.online 944.1fd.online 945.1fd.online 946.1fd.online 947.1fd.online 948.1fd.online 949.1fd.online 950.1fd.online 951.1fd.online 952.1fd.online 953.1fd.online 954.1fd.online 955.1fd.online 956.1fd.online 957.1fd.online 958.1fd.online 959.1fd.online 960.1fd.online 961.1fd.online 962.1fd.online 963.1fd.online 964.1fd.online 965.1fd.online 966.1fd.online 967.1fd.online 968.1fd.online 969.1fd.online 970.1fd.online 971.1fd.online 972.1fd.online 973.1fd.online 974.1fd.online 975.1fd.online 976.1fd.online 977.1fd.online 978.1fd.online 979.1fd.online 980.1fd.online 981.1fd.online 982.1fd.online 983.1fd.online 984.1fd.online 985.1fd.online 986.1fd.online 987.1fd.online 988.1fd.online 989.1fd.online 990.1fd.online 991.1fd.online 992.1fd.online 993.1fd.online 994.1fd.online 995.1fd.online 996.1fd.online 997.1fd.online 998.1fd.online 999.1fd.online 1000.1fd.online