Спеціальний дозвіл на вагітність, державний гінекологічний контроль, примусові аборти. Це лише деякі наслідки китайської «політики однієї дитини». Що діялося в цій країні понад 35 років і чому ніхто не реагував?
Згідно з «політикою однієї дитини», кожна пара може мати лише одного потомка, хіба що може собі дозволити спеціальні завищені податки. Можна була звернутися за згодою на другу дитину, але тільки якщо першою була дівчинка або дитина мала якусь інвалідність, і різниця у віці становила б не менше трьох років.
Хоча наприкінці 2015 року Китай офіційно відійшов від цієї політики в попередньому її розумінні, навряд чи йдеться про успіх. Важко сказати, скільки дітей до народження, а деякі й після, втратили життя через це. За оцінками китайської влади, така політика запобігла народженню приблизно 400 млн дітей, але ці дані сумнівні.
Життя батька або дитини
Уцзянь (ім’я змінено) поділилася своїм досвідом під час виступу перед Комісією з прав людини, що діє при Конгресі США. 2004 року вона завагітніла без обов’язкового «дозволу на дитину». Вона відчувала, що нове життя в її лоні — це чудо, але водночас дуже боялася. Знала: якщо її родичі або друзі дізнаються про вагітність і донесуть владі, вони з дитиною будуть у небезпеці. Коли жінка відчула рухи малюка, а її живіт став помітним, вона заховалася в старому будинку на узбіччі, де не було світла.
Чиновники з управління планування сім’ї дізналися про її вагітність. Але, не знайшовши Уцзянь удома, забрали її батька і били його щодня. Вони сказали: якщо жінка не з’явиться, то заб’ють батька до смерті. Вона мала зробити вибір: життя батька чи дитини. Уцзянь була в розпачі.
За кілька днів її знайшли і силоміць відвезли до лікарні. Там, не зважаючи на благання про милосердя, медсестра зробила їй укол у живіт. Наступного дня, коли дитину видаляли з матки, жінка була одурманена ліками, але притомна. Встигла побачити маленьку ніжку, яку не забуде до кінця життя…
Захисники прав життя в небезпеці
Уцзянь через страх перед репресіями щодо близьких до сих пір не може розкрити правду. З жахливими наслідками через свою діяльність зіткнувся також Чен Гуаньчжен — сліпий китайський юрист. Він вивів на яв проблему порушення прав найбідніших китайців, людей з інвалідністю і прав жінок, яких масово примушують до абортів. Його арештували. Юристові вдалося врятуватися й отримати притулок у США лише завдяки інтересу міжнародної громадськості.
Однак лише невеличка частина справ виходить на денне світло щодня. Державний департамент США, Британський парламент і організації захисту прав людини протягом багатьох років постійно наголошували: те, що діється в Китаї, можна назвати масовим дітовбивством. Сім’ї позбувалися небажаних дітей також і після народження, якщо це були дівчатка або діти з інвалідністю, хоча теоретично це не входило в політику держави.
Зниклі жінки
У результаті, згідно з доповіддю Державної комісії з питань народонаселення та планування сім’ї, в Китаї вже на кінець 2020р. чоловіків буде на 30 млн більше, ніж жінок. Дехто стверджує, що офіційні дані сильно занижені. Ця ситуація також призвела до посилення сексуального рабства в Азії: бідних жінок з інших країн продають як дружин багатим китайцям. Без документів, без знання мови вони часто не можуть звернутися по допомогу і живуть без будь-якого захисту.
Китайське суспільство старіє і в ньому починає домінувати модель, де на чотирьох пенсіонерів припадає двоє людей репродуктивного віку і одна дитина. Через це влада вирішила збільшити ліміт «дозволених» дітей до двох. Але невідомо, як виглядатиме майбутнє, бо дослідження показують, що навіть якщо повністю скасувати примусовий контроль за народжуваністю, китайці вже не хочуть створювати сім’ї з більш ніж однією дитиною.
фінансово.
Щиро дякуємо!
