У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.
Серце Ісуса, насолодо всіх Святих
Пресвяте Серце Ісуса — це не лише зміцнення нашого смертного життя та надія при смерті. Це також наша насолода в майбутньому житті, причина нашої слави в Небі, так само, як на землі це причина всіх благодатей.
Досі ми роздумували над божественним походженням нашого Спасителя та Його життям в Пресвятій Трійці, над Його втіленням та таємницями Його життя на землі, над Його смертю та воскресінням. Ми захоплювались Його любов’ю та дарами, якими Він обдаровує людей. Земне життя Спасителя закінчилось; Отець на небі Його чекав.
Вознесіння! Який це великий тріумф нашого Господа! Він вознісся на небо, взявши з собою незліченну кількість святих душ, які чекали у відхлані на своє звільнення. Того ж дня почався похід від землі до неба для багатьох членів Містичного Тіла Ісуса, які є Його надбанням і Його радістю. Відтепер Ісуса люблять і обожнюють усі спасенні люди, й Він назавжди буде насолодою всіх Святих.
Одного променя обличчя Христа, що сяяло на горі Табор, було достатньо, щоб троє апостолів майже втратили почуття, щоби св.Петро більше не хотів повертатися на землю. Святій Терезі Авільській пощастило у видінні побачити людську природу Христа. Звичайно, вона не могла бачити Його в усій Його величі, бо жоден зі смертних неспроможний мати таке бачення. Святу полонило чудесне сяйво Христа. Вона сказала, що порівняно з цим сяйвом — сонячні промені втрачають усю силу.
Блаженна Анжела з Фоліньйо побачила Христа зі стигматами на руках, який сяяв дивним світлом. «Відтоді, — сказала вона, — я переживаю велику радість, коли згадую це тонке світло, в якому я побачила таємницю зв’язку нашого тіла з Богом. Я досі бачу цю руку зі слідом цвяха, яку мені показав Спаситель, кажучи: “Це скільки ж Я страждав за тебе!” Як чудово буде бачити Ісуса в Небі, який випромінює славу! Ми зможемо споглядати там Його нескінченну любов». Коли Блаженна на мить відвела погляд від Ісуса й подивилася на ангелів, вони не справили на неї великого враження, бо вся їхня краса крилася в Христі й походила від Нього. «Мої очі, — згадувала вона, — були поглинені найвищою радістю і майже не бачили творінь».
Святий Франциск Ассизький отримав благодать почути пісню слави, яку співали ангели. Від звуків мелодії святий впав в екстаз. Яку ж насолоду ми будемо відчувати, слухаючи цей спів нескінченні віки? Якою радістю буде пізнати голос самого Ісуса?
Особливою радістю для спасенних буде бачити Божественне Серце Спасителя, повне любові до людей, до кожного з нас. Сьогодні ми почуваємось недостойними займати навіть найменше місце в Його Серці. У Небі ми побачимо всі обставини нашого земного життя, також і ті, які нам здалися неважливими і які були натхнені нескінченною любов’ю. Тоді наше маленьке людське серце з невимовною радістю зануриться в простори Божої любові, як крапля води в океан. Ми зрозуміємо, що Божественне Серце було для нас причиною і джерелом благодаті та всього добра. Пресвяте Серце Ісуса — це наше життя, й воно бере участь в усіх наших справах. Якою ж радістю буде дякувати Йому всю вічність!
Пресвяте Серце Ісуса, втіхо ангелів і святих, віримо, що Ти також будеш нашим щастям у вічності. Пригорни нас до себе і вчини, щоб ми на цій землі шукати полегшення не людях і речах, але тільки в Тобі!
Пресвяте Серце Ісуса, через яке до нас дійшло спасіння. Честь і слава Тобі навіки! Амінь.
фінансово.
Щиро дякуємо!
