Коментарі

Доктринальне пояснення Конгрегації віровчення щодо формули хрещення

06 Серпня 2020, 16:17 822

Конгрегація віровчення застерігає від маніпуляцій формулою Таїнства Хрещення і роз’яснює питання про дійсність таїнства «з поправками» — повідомляє Vatican News.

6 серпня 2020р. опубліковано доктринальне пояснення Конгрегації віровчення «Про зміни тайнозвершувальної формули хрещення». Документ, схвалений Папою Франциском 8 червня 2020р., було опрацьовано у відповідь на доктринальні сумніви, що виникли через використання в деяких місцях іншої формули хрещення, а саме: «Ми хрестимо тебе в Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа». Хрещення, яке відбулося через таку формулу, — відповідає Конгрегація, — недійсне; тому для всіх, над ким воно було звершене, має бути здійснене справжнє Таїнство Хрещення.

У доктринальному поясненні зауважено, що нещодавно мали місце хрещення з такою формулою: «Від імені тата і мами, хрещеного батька і хрещеної мами, бабусь і дідусів, членів сім’ї, друзів, від імені спільноти ми хрестимо тебе в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа».

Довільна зміна тайнозвершувальної формули була обґрунтована «необхідністю підкреслити спільнотну цінність Хрещення, виразити участь усієї сім’ї та всіх присутніх, щоб уникнути ідеї зосередження сакральної влади в руках священника за рахунок батьків та спільноти», що нібито демонструє формула, яка міститься в Римській агенді. Довільні зміни супроводжувалися також і пастирським мотивуванням сумнівного характеру.

«Використання пастирського мотивування, — пояснює Конгрегація, — часто маскує, зокрема мимоволі, нахил до суб’єктивізму і бажання маніпулювати». Наводяться слова Романо Ґвардіні, який стверджував: якщо в особистій молитві віруючий може слідувати сердечному імпульсу, то в літургійному дійстві «він має відкритися на інший імпульс, що має потужніші та глибші джерела, який походить із серця Церкви, що б’ється крізь віки. Тут не має значення те, що подобається йому особисто або в цей момент здається йому привабливим». Конгрегація посилається на Тому Аквінського, який негативно відповідає на запитання «Чи можуть хрестити кілька людей?», оскільки така практика «суперечить природі служителя».

Другий Ватиканський Собор стверджує: «Коли хтось звершує Хрещення, хрестить сам Христос» (SC 7). «Саме Господь — головна дійова особа в цій події, яка звершується», — написано в документі Конгрегації. Таїнства встановлені Ісусом Христом і ввірені Церкві для того, щоб вона їх берегла. «Тут є очевидним, що хоча Церква поставлена Святим Духом для тлумачення Слова Божого і певною мірою може визначати обряди, що являють даровану Христом сакраментальну благодать, вона не розпоряджається самими основами свого буття: Словом Божим і спасенними діяннями Христа». Тому Церква — читаємо далі в тексті — протягом століть ретельно зберігала формулу звершення Таїнств, особливо в тому, що стосується елементів, засвідчених самим Писанням.

Окрім цього, Другий Ватиканський Собор постановив, що ніхто, «навіть священник, не може на власний розсуд додавати до літургії або вилучати чи змінювати будь-що в ній» (SC 22). Довільні поправки в тайнозвершувальній формулі — це «не просто літургійне зловживання, подібне до порушення позитивної норми, а це vulnus (рана, втрата), завдана одночасно церковній єдності й упізнаваності діяння Христа, — що у найважчих випадках робить саме Таїнство недійсним», стверджує Конгрегація віровчення.

Далі в поясненні Конгрегації підкреслюється: при звершенні Таїнств служить Церква як Тіло Христове разом із її Главою, що виявляється в конкретному зібранні (пор. Катехизм Католицької Церкви, 1140). «Але це зібрання діє не колегіально, а міністеріально, оскільки жодна група не може бути сама по собі Церквою, але вона стає Церквою в силу покликання, яке не може виникнути всередині самого зібрання». Це пояснює припис Тридентського Собору про необхідність для служителів таїнства принаймні мати намір робити те, що робить Церква. Але цей намір не може залишатися на внутрішньому рівні, ризикуючи схилитися до суб’єктивізму: він виражається у зовнішній дії за допомогою матерії та форми таїнства. Ця дія становить єдність між тим, що звершує служитель під час кожного окремого таїнства, і тим, що Церква звершує в спілкуванні з діянням самого Христа: тому сакраментальне дійство не може бути звершене від власного імені, а тільки від імені Христа, який діє у своїй Церкві, та від імені Церкви.

Таким чином, у разі Таїнства Хрещення служитель не лише не має повноважень розпоряджатися на власний розсуд тайнозвершувальною формулою: він також не може заявляти, що діє від імені батьків, хрещених, родичів чи друзів і навіть від імені зібрання, присутнього на богослужінні. Зміна формули хрещення суперечить природі церковного служіння: у такому разі воно сприймається не як служіння, а як влада, уповноважена маніпулювати тим, що було ввірене Церкві, — пояснює Конгрегація віровчення.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит серпень-вересень
Зібрано Залишилося зібрати
40114грн
25129грн
Потрібно зібрати
65243грн
Залишилося
10днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: