Ще одна дитина — це велика подія і для батьків, і для старших дітей. Для кожної дитини, незалежно від віку, це великі зміни, які впливатимуть на неї. Що ви як батьки можете зробити, щоб допомогти своїй дитині й надалі почуватися любленою?
Дитина може відчувати страх, що «нова дитина» забере у неї батьків, їхню увагу й час. На мій погляд, батьки можуть формувати стосунки серед своїх дітей вже тоді, коли той, наймолодший, іще у мами в животі. Власне, так і є. Ніщо не відбувається само по собі. Отже, як формувати стосунки між своїми дітьми? Найпростіше, якщо почнемо з самого початку.
1.Поверніться до минулого
Мама вагітна, біля неї маленька дитина, і часто можна почути: «Ну, маленький, як народиться братик чи сестричка, то мами вже коло тебе не буде, побачиш. Маєш уже сам…» І тут з’являється цілий список дитячих повинностей. Що ж тоді відбувається в голові такого малюка? Він починає боятися, бо мама для нього найважливіша (і тато теж). Що батьки можуть зробити?
Важливо розповісти дитині, що відбувається: що мама поїде до лікарні; про те, що буде, коли народиться новий малюк тощо. Добре допоможе перегляд відео та світлин із самою зацікавленою дитиною. Так ми показуємо дитині, скільки турботи ми вклали на початку її життя. Тоді вона буде краще підготовлена: про мене дбали так само, мама довго годує малюка — і мене теж так годувала. Вона носить на руках малюка — і мене теж так довго носила. Важливо, щоб дитина познайомилася з цими моментами й відчувала, що отримує не менше уваги.
2.Поверніться до минулого
Коли з’явиться нова дитина, триватимуть пологи, то не треба приховувати, що це важко (іноді навіть дуже важко). В усіх сенсах. Як на мене, то найважче — це зробити крок від буття батьками однієї дитини до наступної. Потім, при наступних, уже знаєш, що їх більше, і цей перехід не такий складний.
Але коли ви маєте немовля і маленьку дитину — важливо, як ви звертаєте увагу на емоції старшого малюка. Важливо те, що ця дитина старша за новонароджену, але все одно маленька. Часто батьки роблять таку ментальну помилку: ототожнюють маленьку (старшу) дитину з тим, хто має вміти робити багато речей і давати собі з ними раду.
Після народження немовляти старший навіть може потребувати більше допомоги. За цим насправді стоїть крик про увагу й підтвердження, що його люблять. Тому наберіться на цей час, як відважні та сміливі батьки, побільше терпеливості, гнучкості, ніжності й чуйності до потреб старшої дитини. Обіймайте її, читайте разом і кажіть, що відчуваєте: «Ми любимо малюка, любимо тебе. Ми радіємо, що ми — сім’я».
3.Пояснюйте події позитивно
«Мамо, він мене вдарив! — заплакала дворічна дитина, коли її торкнулася ручка піврічного малюка. — Він мене не любить!»
Як можна на це відреагувати?
Ситуація1:
«Він тебе любить, дуже любить. Подивися як він водить очками за тобою і усміхається тобі. Тільки поглянь! Він іще не вміє тебе ніжно погладити, тому просто махає ручкою і ненароком так зробив». Можна також узяти ручку малюка і обережно погладити по раніше «вдареній» голівці.
Ситуація 2:
«То чого ти нього лізеш? Казала ж тобі сто разів, вийди звідти! Я сама все зроблю.»
Що позитивно вплине на стосунки між дітьми? Потрібно пояснювати різні ситуації, в яких не було злого умислу молодшої дитини, і скерувати їх на користь стосунків між дітьми. Описати, що відбувалося, щоб пояснити дитині, яка може почуватися зраненою, що насправді реальність інша. Це приносить добрий результат: ми не забарвлюємо, не викривлюємо реальність, а також позитивно зміцнюємо стосунки.
4.Що допомагає вашій дитині?
Ви знаєте це найкраще. Ви знаєте її уподобання, турботи, емоції. Відпочивайте, скільки можете, і вкладайте в стосунки. Все решта складатиметься щораз краще. Буде спокійніше, не так нервово, делікатніше.
фінансово.
Щиро дякуємо!
