Україна

Домініканці мають нового вікарія. «Це брат, здатний будувати єдність»

10 Вересня 2020, 13:08 660

Від 7 вересня 2020р. триває капітул (зібрання) Вікаріату св.Михаїла Архангела — української територіальної частини Польської провінції Ордену Проповідників. Капітул мав обрати нового вікарія для домініканців в Україні.

Учора, 9 вересня, новий Провінційний вікарій склав присягу, повідомляють отці-домініканці у своїх соцмережах та сайт Домініканці в Україні. Ним став о.Ярослав Кравець ОР, дотеперішній субпріор домініканського монастиря у Варшаві, віцесиндик Польської провінції, директор Місійного секретаріату. Він склав присягу на руки Провінціала, о.Павла Козацького ОР.

Оскільки через пандемію коронавірусу цьогоріч усі зібрання Капітулу відбуваються в онлайн-режимі, голосування та введення на посаду новообраного Провінційного вікарія також відбувалось за допомогою сучасних засобів онлайн-комунікації. У наступні кілька днів під головуванням Провінційного вікарія брати продовжать обговорення різноманітних актуальних питань, що стосуються життя та служіння домініканців в Україні.

Варто зауважити, що о.Ярослав чудово володіє українською мовою, адже раніше вже деякий час служив в Україні, зокрема в Києві та Чорткові. А з червня 2018 року він є душпастирем української спільноти при храмі св.Яцека у Варшаві, якою опікується і для якої кожної першої неділі місяця служить Меси в латинському обряді.

Обрання нового вікарія прокоментував для CREDO о.Яцек Дудка — попередній вікарій домініканців в Україні:

— Наш вікаріат має вже досить довгу історію, він постав 1991 року ще як Східний вікаріат, 1993 року був затверджений як Генеральний вікаріат Росії та України. Я був останнім вікарієм для Вікаріату Росії та України і водночас — першим вікарієм Вікаріату України. До мене вікарієм тут був о.Мачей Русєцкі. Зміни настали після 2010 року, коли Генеральний капітул вирішив реформувати структури. В Україні побував тодішній Генерал Ордену о.Брюно Кадоре, який вказав, що Київ повинен мати власний шлях.

Цьогорічні вибори відбувалися за надзвичайних умов — через епідемію коронавірусу та карантинні обмеження. У Чорткові один брат має коронавірус, у монастирі карантин. У Фастові чекаємо на результати аналізу, чи то не коронавірус. Один брат нашого вікаріату не зміг повернутися з Білорусі. Тому ми вирішили вдатися до онлайн-голосування. Воно відбулося на платформі ZOOM. Таку можливість нам надала Польська провінція. Для голосування є спеціальна програма, яка зберігає особисту таємницю голосів. Також і введення на посаду (інстасталяція) не було можливим в Україні, тому о.Ярослав складав присягу в каплиці варшавського монастиря.

 

 

Отець-провінціал скерував до всіх слово заохоти; о.Ярослав подякував за виявлену довіру. Він повернеться в Україну, щойно це стане можливим. Він має продовжувати розвитку вікаріату: ми стали Провінційним вікаріатом, щоб у подальшому стати самостійною віцепровінцією ордену.

Я, складаючи повноваження, дякував братам за те, що протягом цих років вдалося впорядкувати численні важливі адміністративні справи. Всі домініканські монастирі в Україні на сьогодні зареєстровані відповідно до державних законів. Оскільки Україна не має конкордату з Ватиканом, нам доводиться жити за двома Статутами: орденським і державним. Усе це вдалося впорядкувати. І наш Вікаріат, і Інститут св.Томи зареєстровані у відповідних державних органах, усі брати мають страхування. Криза коронавірусу показала ті проблеми, що потрібно заново зайнятися Інститутом і напрямками розвитку. Також маємо взятися за завдання ремонту й відбудови монастиря в Чорткові, зокрема. Є цілий список справ до виконання.

І я дуже радий, що на чолі вікаріату став о.Ярослав Кравець. Це брат, здатний будувати єдність. Він свого часу був у складному регіоні (Чортків), де служив як настоятель парафії та монастиря і синдик, тож ми сподіваємося, що цей апостол єдності зможе продовжувати те, чого наш Вікаріат зараз потребує. Капітул іще триває, продовжуються обговорення. Ми маємо ухвалити спільнотний проєкт вікаріату: чим ми займаємося, які виклики приймаємо — і від чого, може, варто відмовитися, щоби зміцнити наш вікаріат.

Отець Ярослав, я би сказав, дуже «братерський брат». Він навчався співпраці з іншими, бо великі діла вимагають співпраці, а співпраця має будуватися на повазі та любові до того, хто вміє працювати. Між іншим, перебуваючи в Польщі, він зумів ще й захистити магістерську працю з канонічного права.

Чому цей аспект важливий? Тому що ми — і в Україні, і в Польщі теж — після часів комуністичного панування були відучені мати повагу до рішень і постанов. Ми не вміємо насправді поважати те, що самі ж вирішуємо, комунізм нас відучив. Тепер треба повертатися до поваги до наших власних постанов та рішень. Фахівець із канонічного права має нам у цьому допомогти.

Отець Ярослав був вибраний зокрема тому, що він із багатьма співпрацював за ці роки в Україні, а також брав участь у самому процесі формування Вікаріату — по всіх етапах його становлення.

 

 

Новий вікарій домініканців в Україні народився 1978 року, повідомляє Dominikanie.pl. Після завершення середньої освіти чотири роки навчався на Папському теологічному факультеті у Вроцлаві. До Ордену Проповідників вступив 1999 року. 2004 року склав довічні обіти і прийняв свячення дияконату і пресвітерату. Після висвячення працював у Польщі: в Познані й Варшаві, потім у Дубліні (Ірладія). Працював як Промотор покликань, Директор Місійного секретаріату і душпастир поляків в Ірландії. Прибувши в Україну, душпастирював у Чорткові та Києві. 2014 року повернувся в Польщу і знову очолив Домініканський місійний секретаріат, що підтримує польських домініканців поза кордонами держави.Створив і провадив у Варшаві українське римо-католицьке душпастирство. Від 2018 року о.Ярослав — член Провінційної та Економічної рад.

Приймаючи посаду вікарія, о.Ярослав Кравець процитував слова св.Бернарда, кажучи, що його супроводжують, «з одного боку, побоювання і смирення, а з другого — надія і любов».

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: