Україна

«Він носив у собі Бога». У Тиврові попрощалися з братом Яном Матушиком

Czytać po polsku

11 Листопада 2020, 18:44 2592 Ігор Богомолов

Сьогодні, 11 листопада, у санктуарії Пресвятої Божої Матері Тиврівської та мучеників за віру відбулась жалобна Меса, в якій місцеві парафіяни і ті, хто прибули до санктуарію, попрощались з бр. Яном Матушиком ОМІ.

Як повідомлялось раніше, бр. Ян Матушик відійшов до дому Небесного Отця  7 листопада.

Святу Месу очолив ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський, з ним співслужили єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович, єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава, настоятель Делегатури Згромадження Місіонерів Облатів в Україні та Росії о. Павло Вишковський ОМІ, численні священники з різних парафій, а також диякони-семінаристи дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у Вінниці. Серед учасників Меси був Генеральний консул Республіки Польща пан Дам’ян Цярцінський. Попрощатися з Яном Матушиком з Польщі приїхали його рідний брат Юзеф з дружиною Йолантою.

 

 

«Брат Ян, з котрим ми сьогодні прощаємося, — сказав на початку відправи владика Леон, — залишив після себе добру пам’ять, тому що він, будучи людиною, носив в собі Бога, і відкривав Його усім, хто його оточував. Ми відчували це кожного разу, коли приїздили до Тиврова. Коли ми спілкувались з покійним — здавалось, над тиврівським санктуарієм відкривається небо. Я замислююсь, чому Господь вирішив забрати його до себе саме зараз, як кількома днями раніше — єпископа Яна Нємца. Мабуть, тому що брат Ян заслужив це. Заслужив тим, що виконував волю Бога, робив усе, що Бог йому доручав. Все, що він робив — він робив для Бога, він для Бога жив. Бог бере до себе тих, котрі залишають після себе добрий слід. Сподіватимемось, що вони допомагатимуть нам з неба».

 

 

Після прочитання Євангелія — українською і польською мовами — єпископ Едвард Кава проголосив проповідь. «Слово «брат», — сказав Його Преосвященство, — найбільше пасує до брата Яна, з котрим ми прощаємось, тому що він нічого не прагнув для себе, а намагався служити: служити Богу, служити Діві Марії, служити людям».

Владика Едвард відзначив участь брата Яна у створенні тиврівського меморіалу мучеників за віру: «Навіть коли йому довелось  виїхати до Обухова, він постійно питав, як справи в Тиврові, постійно говорив про Тиврів – він цим жив. В той самий час, попри свою діяльність, він був людиною молитви».

«Його світочем, — продовжив владика, відносячи свої слова до прочитаного фрагменту з Євангелія, — була освячуююча благодать: нею він жив, у ній і помер. Він бажав, щоб світло віри завжди було запалене, щоб в Україні люди знали своє минуле, знали які страждання довелось перенести тим, завдяки кому віра збереглась і відродилась на українській землі. Зараз, коли я це говорю, до мене приходить одна думка: нам є за що дякувати Богу. Тому в цій подячній Євхаристії дякуємо Богу за брата Яна, за його свідчення віри».

 

 

Вже потім, наприкінці Служби, єпикоп Кава, висловлюючи від імені комісії у справах богопосвяченого життя Єпископату України співчуття родині Яна Матушика і Делегатурі Місіонерів-Облатів, сказав: «Неможливо уявити собі Тиврів без брата Яна».

«Думаю, що брат Ян задоволений з нашої Літургії, —  сказав наприкінці Меси єпископ Радослав Змітрович. — Він завжди мав час для людей, тепер ми маємо час для нього. Він був моїм другом і я дуже задоволений, що, спілкуючись з ним, досвідчив того, як він вмів торкатися життя іншої людини. Я любив його слухати і завдяки спілкуванню з ним багато чому навчився. А головне, що його відрізняло: він умів відкривати в людині те, що в ній Боже — її гідність».

 

 

Спогадами про свого брата з присутніми поділився пан Юзеф: «Він не народився в нашій сім’ї, щоб його хвалили і ним захоплювались. Він не пішов до Згромадження, щоб його хвалили і ним захоплювались. Не заради цього він приїхав в Україну. Він народився, щоб служити: матері, батькові, мені, нашій сестрі, нашому братові, його племіннику — моєму синові, хрещеним батьком якого він є».

Пан Юзеф коротко розповів, як його брат йшов до здійснення свого чернечого покликання: «Він пізно пішов до Згромадження: вже будучи дорослим чоловіком, котрий працював, утримував себе, будував дім. Йому було близько тридцяти, я в цьому віці вже був одружений, а він не мав дівчини. Але він всюди шукав любов: шукав в родині, шукав, коли чотирнадцять місяців поруч з українськими солдатами проходив військову службу у Косово, шукав, коли пішов до Згромадження, шукав, бажаючи служити в Україні…».

 

 

«Я не раз бував у Тиврові — і у службових справах, і просто як паломник, — сказав Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці п. Дам’ян Цярцінський. — І що мені кожного разу кидалось в очі — так це гостинність бр. Яна. І сьогодні, в День Незалежності Польщі, я можу сказати: я пишаюсь тим, що польська земля народжує таких людей, як брат Ян Матушик, як єпископ Ян Нємєц, які служили Польщі, служили Україні, служили людям, які тут живуть».

Наскільки сильним було прагнення бр. Яна служити в Україні, говорить той факт, що, ставши облатом, він просив направити його в Україну сімнадцять (!) років. Про це говорив настоятель Делегатури Місіонерів-Облатів о. Павло Вишковський ОМІ. «Брат Ян, — сказав о. Павло, — не мав Фейсбука, не вмів писати SMS, тільки незадовго до своєї смерті навчився користуватися Вайбером. Але він вмів те, що головне — вмів любити. Від нього ніхто ніколи не почув: «Я не маю часу», — як би він не був зайнятий і з якими б проханнями до нього не звертались. Його приклад нехай стане взірцем і для всіх нас, і для цього місця, яке він відбудовував з великим ентузіазмом».

 

 

Завершуючи Літургію єпископ-ординарій Леон Дубравський сказав: «Як би я зараз спитав: «Яне, чому ти помер, в чому причина твоєї смерті?» — то сам би собі відповів: «Причина — в його святості». Святі повинні завоювати землю, бо диявол вже ходить по вулицях. А святих він боїться. Молімося за брата Яна, а він допомагатиме нам з неба». Його Преосвященство заохотив молитись Розарій, а в листопаді — особливо за померлих, за тих, хто страждають в чистилищі.

Жалобна  відправа завершилась  спільними молитвами  Коронки до Божого Милосердя та молитвою «Ангел Господній».

Похорон брата Яна відбудеться завтра, 12 листопада, в Обухові.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Тиврів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: