Похоронну Святу Месу в обухівському монастирі Місіонерів Облатів Марії Непорочної очолив єпископ Радослав Змітрович. Тіло брата Яна спочиває на міському цвинтарі.
Після молитви та прощання з тілом померлого брата Яна у Тиврові, де він служив останні роки, труну перевезли до Обухова, у головний дім Делегатури місіонерів-облатів.
Похоронну Святу Месу очолив єпископ Радослав Змітрович, який добре знав брата Яна. На початку він звернувся до присутніх такими словами: «Нашою надією, сенсом нашого життя, сенсом смерті нашого брата є те, що існує Хтось, сильніший за смерть, за наші гріхи. Саме Він дає цей мир, якого завжди шукаємо. Дивлячись на життя брата Яна в останні дні, маємо надію, що все це допомогло йому відкритися на Божу благодать і милосердя».
У проповіді єпископ Радослав зосередився на Літургії Слова, яку на сьогодні дає Церква. Говорячи про брата Яна, проповідник підкреслив, що він не раз пізнав зустріч із Христом Воскреслим, зі Словом Бога. То якраз Боже Слово давало йому сили примиритися, пробачити, бо він зазнав багато випробувань на шляху покликання. «Я трохи знаю його життя, його покликання. Він мав у собі щось приховане, таємні взаємини з Богом», — підкреслив єпископ і співбрат померлого. Сьогодні Євангеліє нам показує фарисеїв, які були експертами з богослов’я, але не могли розпізнати присутність Божого Царства. «Можемо сміливо сказати, що Ян умів розпізнати Боже Царство. Він не проповідував з амвону, але в розмовах та під час зустрічей допомагав людям помітити це Боже Царство. Також і я цього зазнав. Він часом говорив мені сильні слова, але я відчував велику пошану з його боку. Він був християнином і братом», — підкреслив єпископ Радослав.
Крім місіонерів-облатів, на Святу Месу також прибули священники з навколишніх парафій, сестри-монахині, представники неокатехуменальної спільноти й віряни, які не раз зустрічали брата Яна.
На завершення Євхаристії спогадами про брата Яна поділився отець Блажей Суска OFMCap, підсумовуючи: «Наскільки я знав брата, скільки чув про нього спогадів, то думаю, що він був святим».
До України також прибули рідний брат померлого облата, пан Юзеф із дружиною. Він підкреслив, що його брат Ян віддано служив усім вірянам в Україні, а також тим, хто не вірив, — може, тепер вони повірять.
Настоятель чернечого дому в Тиврові о.Кшиштоф Махельський, який нещодавно переїхав до Тиврова, розповів про свій досвід перебування з братом Яном в ізоляції, про цінні розмови та досвід братерства. «Про багато що треба журитись, а за ним уже не треба сумувати. Нехай нашу тугу освітить та істина, що Христос воскрес, і що Ян перебуває з Ним», — підсумував священник.
Отець Павло Вишковський, настоятель Делегатури Місіонерів Облатів Марії Непорочної в Україні, у своєму слові підкреслив, що брат Ян завжди був веселим та гостинним, мав час для кожного. Не раз у розмовах покійний згадував, що хоче бути похованим в Обухові, на цвинтарі, місце на якому сам і приготував. Роздумуючи над тим, що для облатів означає смерть співбрата, отець Павло поділився зізнанням: «У Рік покликань ця смерть показує красу місіонерського покликання. Він перший, як зерно, чиє тіло спочине в українській землі, щоби принести плід навернення та плід покликань». Отець Павло також згадав останні слова брата Яна, сказані за два дні до смерті, коли йому було важко говорити, але з усіх сил він багато разів повторював і просив переказати іншим: «Перепрошую всіх, кого я образив».
Після Святої Меси обряд похорону завершився на міському цвинтарі.
Вічне спочивання дай померлому, Господи, а світло віковічне нехай йому світить!
Фото: Володимир Качур
фінансово.
Щиро дякуємо!
