Ватикан

Папа: ми можемо тільки благословляти Бога, який благословив нас

03 Грудня 2020, 09:30 341

Суттєвому виміру молитви, яким є благословення, була присвячена чергова катехиза Папи про молитву. Франциск наголосив на тому, що немає такого гріха, який міг би повністю скасувати в нас образ Христа.

 

 

Загальні аудієнції в грудні, як і протягом листопада, відбуваються у форматі відеоконференції. Тож свою вже 17-ту з черги катехизу про молитву в середу, 2 грудня 2020р., Папа Франциск виголосив перед телекамерами з робочого кабінету в Апостольському палаці у Ватикані, повідомляє Vatican News. Запросивши глядачів і слухачів зупинитися на «суттєвому вимірі молитви», яким є благословення, він звернув увагу на те, що вже на першій сторінці Біблії, в розповідях про створення, «Бог постійно благословляє життя». Бачимо «чергування благословень»: благословляє Бог, але також люди благословляють, — і швидко відкриваємо, що благословення має «особливу силу», якою є відкриття серця на переміну Богом.

 

Бог не перестає бажати добра створінню

Тож, як зазначив Святіший Отець, на початку світу бачимо Бога, який «благо-словить». Він бачить, що кожне діло Його рук є «добрим і гарним», а створивши людину — визнає, що вона «дуже добра». Але вже за короткий час «ця краса, яку Бог викарбував у своєму творінні», почала вироджуватися, а людина стала створінням, здатним поширювати у світі зло та смерть.

«Але ніщо ніколи не зможе скасувати первісного відбитку Бога, відбитку доброти, поставленого Богом у світі, в людській природі, в кожному з нас: здатність благословити і того факту, що ми благословенні. Бог не помилився зі створенням, навіть зі створенням людини», — наголосив Папа. Надія світу повністю перебуває у благословенні Бога, який не перестає «бажати нам добра».

 

 

Велике Боже благословення

Великим «Божим благословенням», «вічним Словом, яким Отець нас благословив» є, як зазначив далі Наступник св.Петра, Ісус Христос — Слово, яке стало тілом і віддало себе за нас у жертву на хресті, ще коли ми були грішниками. Святий Павло про цей задум Божої любові писав у Посланні до ефесян: «Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі. Бо в ньому Він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед Ним у любові. Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали Його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі, на хвалу слави своєї благодаті, якою Він обдарував нас у любім своїм Сині».

І, за словами Папи, «немає гріха, який міг би повністю скасувати Христовий образ, присутній у кожному з нас». Гріх може його викривити, осквернити, але не вирвати з-під Божого милосердя. «Грішник може довго тривати у своїх помилках, але Бог терпеливо чекає аж до кінця, сподіваючись, що це серце, врешті-решт, відкриється та переміниться», — мовив він, порівнявши Бога з добрим батьком чи доброю матір’ю, що не перестають любити свою дитину, незалежно від того, як вона помилилася…

 

Чудо відродження

Як зауважив Глава Церкви, промовистим досвідом є прочитання цих біблійних текстів у в’язницях чи в реабілітаційних спільнотах. Дати відчути цим людям, що «вони й надалі є благословенними, незважаючи на свої великі помилки», що Небесний Отець «і далі їх любить і сподівається, що вони нарешті відкриються на добро». Навіть якщо найближчі родичі їх покинули, «вважаючи їх непоправно втраченими», — для Бога вони «завжди залишаються дітьми», й іноді ми можемо стати свідками чудес: побачити людей, які відроджуються. «Бо Божа благодать перемінює життя: Він бере нас такими, якими ми є, але ніколи не залишає нас такими», — мовив Папа. Він вказав на приклад Закхея, в якому всі бачили лише зло, а Ісус розгледів промінь добра, бо у «відторгнених Ісус бачив незгладиме Отче благословення», ба навіть себе ототожнив із кожним потребуючим.

 

Наша відповідь

«Богові, який благословляє, також і ми відповідаємо, благословляючи. Бог навчив нас благословляти, то й ми повинні благословляти: йдеться про молитву прослави, адорації, подяки», — вів далі Святіший Отець. Молитва є «радістю та визнанням», оскільки «Бог не чекав, коли ми навернемося, щоб розпочати нас любити, але полюбив нас набагато наперед, ще тоді, коли ми перебували в гріху». «Ми, — підсумував Папа, — можемо лише благословити того Бога, який нас благословляє. Ми повинні все благословляти в Ньому, всіх людей: благословляти Бога, ближніх і світ. У цьому — корінь християнської лагідності: здатність почуватися благословенними і благословляти. Якби усі ми так чинили, напевно не було би війн. Цей світ потребує благословення. Й ми можемо давати та приймати благословення. Отець любить нас. Нам же залишається тільки радість благословити Його та дякувати Йому, та вчитися від Нього не проклинати, а благословляти».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: