«Навернення св. Павла»
Бартоломе Естебан Мурільйо
Музей Прадо, Мадрид
Савло з Тарса щойно впав на землю. Проте на його обличчі ми не знайдемо ні болю, ні жаху. Це обличчя містика, натхненного. Савло вслуховується у слова Ісуса.
Савло з Тарсу був переслідувачем християн. Він саме їхав у Дамаск, щоб знищити християнську спільноту, яка там виникла. Дорогою, як читаємо у Діяннях Апостолів, «зненацька засяяло навкруг нього світло з неба, і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле, чого мене переслідуєш?» (Діян 9, 2-5). У цей момент він навернувся і з того часу, вже як Павло, став ревним апостолом Господа.
Дуже переконливо зображені взаємини Павла та Ісуса, Який йому об’являється. Христос з’являється з хрестом у руці та раною в боці, що підсилює Його слова. Зрештою Мурільйо зважився написати ці слова латиною на іконі: «Saule, Saule, quid me persequeris…»
Відразу помітно, що Павло вирішив прийняти благодать навернення. Про це свідчать широко розгорнуті та піднесені догори руки. У цьому жесті немає навіть слідів опору чи відмови.
Хоча це було приватне об’явлення, Ісуса бачили також члени свити Павла. Проте вони зовсім інакше реагують на побачене. Вони нажахані, закриваються.
Навернення св. Павла сталося опівдні. Проте тло ікони Мурільйо занурене у морок ночі. Все тому, що митець хотів створити контраст між світлом, яке сходить з неба, та темним тлом. Темрява також частково приховує обличчя солдат Павла. Це означає, що благодать навернення на них не поширюється.
Довідка
Бартоломе Естебан Мурільйо (Bartolomé Esteban Murillo) – іспанський художник доби бароко, католик, співзасновник севільської академії малярства. Малював релігійні картини, іноді портрети. Багато його картин зараз знаходяться у музеях по усьому світі.
Переклад CREDO за Gość Niedzielny