Минули вісім «звичайних» неділь, і ось літургійні шати міняють колір із зеленого на фіолетовий, покутний: Церква входить у покутний час. Із числа 40 днів посту, за прикладом посту Господа Ісуса в пустелі, очевидним чином «випадають» неділі, отож початок періоду пересувається на середу перед Першою неділею Великого Посту.
Завтра переважна більшість католиків світу підставлятиме голови під руку священика, який посипатиме їх попелом (або ставитиме хрестика на чолі) зі словами: пам’ятай, що ти порох і в порох обернешся. Закінчилися карнавали, «запусти», жирні четверги й вівторки. Входячи у тривалий період Великого Посту, ми його розпочинаємо знаково: знаком попелу. Це не «обов’язкове свято», тому ми не строго зобов’язані до участі у Святій Месі саме в день Попільної Середи; але, звісно, піст бажано починати з неї.
Традиція посипання вірних попелом на знак покути виникла ще у VIII столітті, а для всієї Церкви її запровадив папа Урбан ІІ, зробивши це в ХІ столітті. Саме тоді й було вирішено, що попіл для посипання на знак покути буде не просто «порохом», як би це безпосередньо розумілося з читання про людину, що «створена з пороху і в порох обернеться», — тобто не сухою землею, і не будь-яким попелом. Попіл має бути з пальм, освячених на неділю Входу Господнього у Єрусалим. У нашій традиції це, відповідно, більше верби, аніж пальмове листя (Вербна, або Квітна неділя). Попіл як знак розкаяння й покути ми знаходимо ще у старозавітних читаннях. Отож, маючи значення акту покути, обряд посипання попелом заступає собою Акт покути в чині Меси.
Середа, якою розпочинається великопісний період, є днем строго посту. Загалом людині, також і в пости, дозволено споживати їжу протягом дня, аби мати сили працювати й не підірвати своє здоров’я; але цей винятковий день на початок Великого Посту має також і свої виняткові правила. Отже, у Попільну Середу постити якісно (від м’яса) зобов’язані всі вірні католики, починаючи з 18 –го і до 60‑го року життя. Від м’ясної їжі цього дня належить утриматися також і тим, кому вже виповнилося 14 років. Піст Попільної Середи — якісний і кількісний. Тобто він стосується не лише відмови від певного виду страв, але й відмови від великої кількості їжі. Дозволяється тим, хто цього потребує, поїсти цього дня тільки один раз до сита, а двічі — задовольнитися малою кількістю їжі, наприклад, чаєм із хлібом. Найчастіша душпастирська порада на цей день — почати піст із дня на хлібі та воді.
Підстави строгого посту визначає Кодекс канонічного права (кан. 1252):
«Закон утримання від м’яса охоплює осіб, які закінчили 14‑й рік життя, а закон про піст — усіх повнолітніх, аж до початку 60‑го року життя. Душпастирі та батьки повинні потурбуватися про те, аби також і ті, хто з рації молодшого віку ще не зв’язаний законом посту, були впроваджені у справжній дух покути».
фінансово.
Щиро дякуємо!
