Після того, як попередня зустріч була присвячена зв’язкові християнської молитви з літургією, свою катехизу з нагоди загальної аудієнції в середу 10 лютого 2021р., Папа Франциск присвятив темі «щоденності».
Від літургії молитва «завжди повертається у щоденне життя», тобто на вулиці, в офіси, в транспорт абощо, — де надалі триває діалог із Богом. Бо хто молиться, той схожий на закоханого, «який завжди носить у серці того, кого любить». Папські роздуми переказує нам Vatican News.
Джерело нездоланної надії
За словами Святішого Отця, цей діалог із Богом охоплює все: радість стає причиною для прослави, випробування — нагодою просити про допомогу. Кожна, навіть найбільш приземлена думка, «може бути напоєна молитвою». Ба, навіть і в людському розумі наявний молитовний момент, адже розум це «вікно, звернене на таїнство»: прояснивши кілька кроків, які маємо перед собою, він відкривається «на повну дійсність, яка випереджує його та перевищує». Пізнання Христа сповнює нас упованням на те, що там, куди тілесні очі й очі думки не сягають, перебуває не ніщо, а «нескінченна благодать».
«Таким чином, християнська молитва вливає у людське серце непереможну надію: хай би який досвід торкнувся нашого шляху, любов Бога оберне його на добро», — сказав Папа. Катехизм Католицької Церкви навчає, що ми «вчимося молитися в особливі хвилини, коли слухаємо Господнє слово і коли беремо участь у Його Пасхальному таїнстві», однак «саме в щоденних подіях нам дано Його Духа», щоб Він пробуджував в нас молитву. Час «перебуває в руках Отця; і ми зустрічаємо Його в теперішності: не вчора, не завтра, але сьогодні».
Нагода зустрічі з Богом
«Немає іншого такого прекрасного дня, як сьогоднішній, який переживаємо. (…) І це молитва перетворює те сьогодні у благодать, чи, краще сказати, перемінює нас», — вів далі Святіший Отець. Молитва втамовує гнів, підтримує любов, помножує радість, дає сили прощати… До такої міри, аж певної миті здаватиметься, що «не ми вже живемо, але благодать живе та діє в нас через молитву». Бо коли приймати кожний новий день у молитві, вона приведе до мужності, так що проблеми вже будуть не перешкодами для нашого щастя, а «закликами до Бога, нагодами для зустрічі з Ним».
«Молімося, отже, завжди, за все і за всіх», — закликав Папа. Він запросив молитися за дорогих нам людей і за незнайомих, а навіть і за ворогів, «до чого часто заохочує Святе Письмо». Бо молитва «налаштовує на любов, що переливається через вінця». Треба молитися за «нещасливих людей», за тих, які «плачуть у самотності й потрапляють у відчай», бо молитва чинить чуда. Навіть убогі відчувають, що також і в їхній ситуації непевності «молитва християнина зробила близьким Ісусове співчуття».
Сила любові
Як зазначив Наступник св.Петра, молитва допомагає нам любити інших, не зважаючи на їхні помилки. Бо «людина завжди важливіша від її вчинків», а Ісус «не засудив світ, а спас його». Тому потрібно любити всіх і кожного, пам’ятаючи в молитві, «що всі ми грішники і водночас Божі улюбленці». «Так люблячи світ, люблячи його ніжно, відкриватимемо, що кожен день і кожна річ носять прихованою в собі частку Божої таємниці», — мовив Папа. І знову послався на Катехизм, який заохочує молитися за те, щоби «прихід Царства справедливості й миру впливав на шлях історії», пам’ятаючи водночас про важливість «замішувати» молитвою прості щоденні ситуації. Бо всі форми молитви можуть бути тією закваскою, з якою Ісус порівнює Боже Царство.
Підсумовуючи, Святіший Отець навів слова псалмів: людина — немов подих, немов травинка; а Паскаль писав: щоб розчавити людину, не потрібно, щоби проти неї зворожився всесвіт, іноді вистачить краплини води, щоб її вбити… «Ми — слабкі істоти, але вміємо молитися: і в цьому наша найбільша гідність, а також наша сила. Бадьорися: молися в кожній хвилині, в кожній ситуації, бо Господь близько. І коли молитва підноситься згідно з Ісусовим серцем, то здобуває чуда», — сказав Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
