15 лютого 2021р. від коронавірусу помер отець Казимірас Жиліс SJ. Він відійшов до Господа на 75 році життя.
Отець Казимірас Жиліс багато років працював на теренах радянської Литви, України та Білорусі. Після розпаду СРСР був душпастирем литовців у Гродно. Останніми роками служив у санктуарії св.Андрія Боболі у Варшаві.
Отець Казимірас Жиліс — ще один єзуїт-литовець, який служив в Україні, на території нинішньої Кам’янець-Подільської дієцезії: 1 лютого 2021р. в Каунасі помер о.Вітаутас Меркіс, багаторічний настоятель парафії св.Анни в Хмельницькому.
Отець Казимірас Жиліс народився 4 березня 1945р. в селі Лігінішкіс у Литві в сім’ї Юзефа та Вероніки, уродженої Крауяліте. Мав старшого на два роки брата. Початкову школу закінчив у Куклішках 1963р., продовжив навчання у галузі цивільного будівництва у Вільнюсі. 1965 року був призваний на військову службу в радянській армії, яку відбув у Новосибірську. Там також ходив до середньої школи. 1968 року почав працювати кранівником у Каунасі.
Через рік Казимірас Жиліс розпочав священницьку формацію у Вищій духовній семінарії в Каунасі, а 15 липня 1972р. вступив до новіціату Товариства Ісуса в Біжутісках, у часи, коли єзуїти ще переховувалися. Перші чернечі обітниці склав 12 грудня 1972р., а 17 квітня 1973р. в Каунасі його висвятив єпископ Йосиф Лабунас. Після свячень рік працював у парафії св.Роха в Єжнасі (1973-1974рр), а потім вікарієм у парафіях в Даугай (1974р.), в Алітусі (1974-1976рр.) і настоятелем у Перлое.
1978 року священника скерували в Україну, де він три роки був настоятелем у Вінниці. 1981 року о.Казимірас повернувся в Литву і служив в Алітусі та Недзінге. 6 жовтня 1983р. став настоятелем в Індурі, Гродненської дієцезії в Білорусі, де працював до 2000 року. 1992 року архієпископ Тадеуш Кондрусевич відрядив отця Жиліса до Далласу (США) на дворічне навчання для роботи на телебаченні.
Потім о.Казимірас Жиліс відбув у Ястребиній Горі третю пробацію і 4 березня 2002р. урочисто склав чотири черничі обітниці в кафедральному соборі Гродно на руки о.Єжи Карпінського SJ. У 2001-2016рр. о.Жиліс був у цьому соборі настоятелем і розвивав душпастирство тверезості. Крім того, керував телестудією Гродненської дієцезії, а також був душпастирем литовців і капеланом гродненської в’язниці та виправного центру в Новогрудку. Він першим записав на відеокасети події з життя Церкви в Білорусі.
2016 року о.Казимірас Жиліс приїхав у Польщу на лікування, а також допомагав у парафіяльній праці при санктуарії св.Андрія Боболі у Варшаві. Був душпастирем литовців у Варшаві. Отець Жиліс був литовцем і водночас громадянином Білорусі та Польщі. Він — один із небагатьох єзуїтів, які працювали на території Радянського Союзу. Володів литовською, російською, польською, українською, білоруською та англійською мовами. Грав на органі, фортепіано та акордеоні. Автор книжки «Podpolnicy», виданої в Польщі, присвятив о.Жилісу розділ «Бачили священника вперше в житті». Мешканці Гродно називали його «непоступливим проповідником правди, авторитетом для в’язнів, невтомним сповідником», якого завжди можна було застати в конфесіоналі.
Для багатьох о.Казимірас Жиліс залишиться людиною-легендою, яка боролася з атеїзмом і не боялася називати гріх гріхом.
Отець Казимірас Жиліс помер 15 лютого 2021р. Відійшов до Господа на 75 році життя, 48 році чернечого покликання і на 47 році священства.