Піст, утримання та інші жертви допомагають нашим дітям духовно зростати, хоч і викликають у них певні незручності.
Дивно спостерігати той страх, що охоплює багатьох людей на початку Великого Посту. Сама думка про піст у Попільну Середу та Страсну П’ятницю викликає у нас дискомфорт. Ми боїмося посту, і часто намагаємося відмежуватися від нього, стверджуючи, що найважливіше — це будувати міцні стосунки з Ісусом, подавати милостиню і жертвувати гроші благодійним організаціям. Піст може стати справжнім викликом для того, хто живе у споживацькому суспільстві, і ніколи не знав справжньої нужди.
Але спробуємо бути об’єктивними. Церква заохочує нас висловити свою любов до Ісуса саме через піст та утримання. Тож коли ми позбавляємо себе чогось заради інших, хіба не виражаємо ми цим любов до них?
Спільний піст зміцнює родину. Ми можемо наполягати на тому, щоб наші діти тимчасово відмовилися від ласощів та інших смаколиків, від шоколаду та перегляду мультфільмів на Netflix, не турбуючись про те, що вони пропустять щось важливе. Ми можемо запропонувати Господу наше утримання як знак любові та солідарності з Його стражданнями. І коли прийде час, ми будемо святкувати Великдень з новим відчуттям радості та спасіння, ознаменованим поверненням у наше життя цих приємних речей.
Великий Піст — це можливість навернення і більшої близькості до Бога. Нас просять відмовитися від матеріальних речей, щоб зосередитися на духовних, і покаяння допомагає нам це робити. Хіба це занадто — хотіти того ж від наших власних дітей (варто зауважити, що маленькі діти справді ще не здатні поститися)? Це означало б недооцінювати їх самих та їхнє спонтанне бажання наслідувати Ісуса. Приховування правди про піст від наших дітей заважатиме їм робити великі справи. Ніхто не повинен ставити під сумнів їхню здатність сказати від щирого серця: «Я роблю це для тебе, Ісусе».
Піст і утримання дозволяють нам сповна відчути радість Великодня. Сорок днів без наших улюблених речей можуть здатися нам дуже довгими, але завдяки їм ми можемо продемонструвати свою вірність та відданість. Хіба не цього ж ми очікуємо від тих, кого любимо?
фінансово.
Щиро дякуємо!
