Улюблений іспанський святий має для нас наснажливі слова, які чудово пасують до нашої сучасності.
Книжки св.Хосемарії Ескріва, засновника Opus Dei, містять слова, що відкривають перед нами нові перспективи. Вони говорять про довіру до Бога, про служіння іншим та про новий погляд на себе.
Написане ним виявилося помічним для всіх читачів — як католиків, так і для некатоликів. Під час пандемії чимало з його цитат стали допомогою нам, щоб ми жили з більшою надією.
Ось невелика вибірка думок святого, який вчив жити святістю в щоденному житті. Він закликає нас, щоб ми — за його словами — жили «з головою, що сягає неба», але «з ногами, які міцно ступають по землі».
1
«Коли ми застрягли в пітьмі, коли наша душа сліпа і неспокійна, — тоді, як Вартимей, звернімося до Світла. Повторюй, кричи, наполягай щораз голосніше: Domine, ut videam! — Господи, щоб я прозрів!.. І для твоїх очей настане день, і зможеш радіти світлу, якого Він тобі вділить» («Борозна», 862).
2
«Завдання християнина: заглушити зло щедрістю добра. Не йдеться про якісь заперечні кампанії або про буття проти чогось. Навпаки: ми маємо жити зі схваленням, сповнені оптимізму, юності, радості й миру» («Борозна», 864).
3
«Дивитися на всіх із розумінням: на тих, хто йде за Христом, і на тих, хто Його відкидає або Його не знає. — Але розуміння не означає відступитися ані бути байдужим, але — активним» («Борозна», 864).
4
«Парадокс: відколи я постановив іти за порадою Псалму — залиш на Господа свою турботу, і Він тебе підтримає, — з дня на день маю менше турбот… А водночас, завдяки відповідній праці, всі проблеми розв’язуються зі щораз більшою легкістю!» («Борозна», 873).
5
«Пресвята Діва Марія — так Її взиває Церква — є Царицею Миру. Тому, коли у твоїй душі, в сімейному чи професійному середовищі, у суспільному чи міжнародному житті наростає неспокій, не переставай Її кликати цим титулом: Regina pacis, ora pro nobis! — Царице Миру, молися за нас! Чи ти пробував це хоч би тоді, коли втрачаєш спокій? — Тебе здивує моментальна дієвість цієї молитви» («Борозна», 874).
6
«Справжня чеснота — не сумна й неприязна; навпаки, вона доброзичлива й радісна» («Шлях», 657).
7
«Ти маєш вирізнятися не фізіологічною радістю здорової людини, а іншою, надприродною, яка плине з відкинення всього та віддання себе в люблячі обійми нашого Отця, Бога» («Шлях», 659).
8
«Виснажене обличчя… суворі манери… вигляд, що викликає сміх… неприємний характер. Чи ти очікуєш, що так заохотиш інших піти за Христом?» («Шлях», 661).
9
«Прагну, щоб ти завжди був задоволений, оскільки радість є невід’ємною часткою твоєї дороги. — Молися про таку саму надприродну радість для всіх» («Шлях», 665).
10
«Радість, оптимізм надприродний та людський можливо погодити з фізичною втомою, з болем, зі сльозами — бо ж ми маємо серце, — з труднощами в нашому внутрішньому житті чи в апостольській праці. Він — perfectus Deus, perfectus Homo — істинний Бог та істинна людина, — який радів цілою радістю неба, запрагнув зазнати труду і втоми, плачу та болю… щоб ми зрозуміли, що аби стати надприродним, треба насамперед бути дуже людяним» («Кузня», 290).
фінансово.
Щиро дякуємо!
