У той час, коли світ продовжує потерпати від руйнівних наслідків пандемії коронавірусу, корисно буде пригадати, як століття тому світ також страждав від пандемії, і як на це реагував святий отець Піо з П’єтрельчіни.
У 1918 році світ вразила епідемія грипу Н1N1, який зазвичай називають «іспанським грипом». З лютого 1918 р. по квітень 1920 р. від неї постраждало близько 500 млн людей у всьому світі, що на той час складало близько третини його населення. Згідно з оцінками, кількість смертей становила від 20 до 50 млн осіб, хоча деякі експерти вважають, що число загиблих сягає 100 млн. Ці цифри демонструють, що епідемія «іспанки» була однією із найзгубніших за всю історію людства.
Святий отець Піо, який нещодавно отримав стигмати, теж захворів, — так само, як і його близькі у монастирі Сан Джованні Ротондо і у П’єтрельчіні: брати-монахи, духовні сини та доньки, і навіть члени його власної родини. Всі ці люди, — включно з самим святим, — страждали від хвороби та почуття самотності.
У своїй новій книзі «Пандемія Падре Піо: Учень Божої Матері Скорботної» Стефано Кампанелла детально дослідив цей період його життя. Як директор радіостанції «Tele Radio Padre Pio» i телебачення «Padre Pio TV» він отримав доступ до численної переписки отця Піо з іншими людьми, щоб скласти якнайточніше уявлення про цю маловідому сторінку його біографії.
Ці документи одразу дають зрозуміти, як він вбачав провіденційну Божу роботу у всіх випробуваннях, незважаючи на свої власні страждання і страждання ближніх.
З вересня по грудень 1918 року отець Піо був прикутий до ліжка через хворобу. Хоча він сам не зазнав її найгірших наслідків, він дуже страждав через те, що пандемія зачепила багатьох близьких йому людей.
Багато братів-капуцинів або захворіли, або потрапили під призов до італійської армії і опинилися на передовій Першої світової війни. Громада монастиря Сан Джованні Ротондо у той час складалася лише з трьох монахів.
У листі до своєї духовної дочки Антонієтти Вони отець Піо писав: «Я відповідаю на твій лист із запізненням через не найкращий стан здоров’я. Мені не загрожує небезпека, це правда, але я почуваюся надто слабким та безпорадним, щоб вчасно реагувати. Fiat voluntas Dei (Нехай буде воля Божа)».
В іншому листі отець Бенедетто Нарделла, духовний наставник та керівник провінції ордену, до якої належав отець Піо, звернувся до нього з проханням описати своє бачення та інтерпретацію ситуації, оскільки той вже був відомий своїми особливими духовними дарами. «Скажіть, куди ми прямуємо крізь ці напасті? Що нас чекає у майбутньому? Мені страшно спостерігати, як зневажається справедливість, а небо стає дедалі неяснішим».
Отець Піо відповів так: «Нинішнє лихо має на меті, перш за все, наближення людини до божественності. Його друга і безпосередня ціль — зупинити переслідування дітей Божих, яких вони зазнають від дітей світу цього, що буде справедливим плодом нинішньої війни. Не бійся, що беззаконня розчавить праведність; беззаконня розчавить саме себе, а справедливість пануватиме».
Обидва ці листи свідчать про незламну віру отця Піо за будь-яких обставин. Святий розпізнав руку Божу навіть у часи жорстокої пандемії, що завдала удару всьому світові. Навіть якщо Бог не був безпосереднім «автором» пандемії, отець Піо бачив, як Бог використовує її для своїх первинних та вторинних цілей: наблизити людину до Нього, здійснити божественну справедливість та милосердя, і придушити беззаконня.
Переклад CREDO за: Bret Thoman OFS, Aleteia