Приймаючи префекта Конгрегації в справах визнання святих, Папа Франциск вписав до переліку святих італійську блаженну, яка жила на зламі ХІІІ і XIV століть, а також затвердив для оприлюднення інші декрети цього відомства.
У суботу 24 квітня 2021 р. Папа Франциск прийняв на аудієнції кардинала Марчелло Семераро, префекта Конгрегації у справах канонізацій. Під час цієї аудієнції Святіший Отець затвердив висновки звичайної чергової сесії кардиналів і єпископів, членів цього відомства та вирішив поширити на всю Церкву культ блаженної Маргарити з Чітта-ді-Кастелло (1287-1320), яка належала до Третього ордену Братів Проповідників, вписавши її до переліку святих. Ідеться про акт, рівнозначний канонізації.
Маргарита з Чітта-ді-Кастелло
Нова свята народилася близько 1287р. в Метолі (Італія), а померла в Чіто-ді-Кастелло 13 квітня 1320р. Сліпу від народження, карлицю, горбату і кульгаву, батьки все дитинство приховували її. Коли Маргариті виповнилося шість років, батько побудував їй маленьку келію біля парафіяльного храму і наказав її там замурувати. Через 11 років батьки відправилися разом із нею до могили святого францисканця, сподіваючись на зцілення. Коли чуда не сталося, батьки покинули Маргариту. Тоді вона довірилася опіці Дитятка Ісуса і Він привів її до домініканок у Чіта-ді-Кастелло, які прийняли дівчину до Третього ордену.
Вона відзначалася духом покаяння. Несла свій хрест, ніколи не нарікаючи. Мала рідкісне природне знання. Доглядала за дітьми та молоддю як гувернантка й опікунка; попри каліцтво, допомагала учням у літературних вправах і граматиці. Свята часто повторювала: «Якби ви тільки бачили, що у мене в серці!» Маргарита провадила інтенсивне молитовне життя. Дякувала Богу за шлях до Неба, полегшений стражданням. Багатьом людям служила порадами. Особливою побожністю оточила Святе Сімейство.
Маргарита з Чітта-ді-Кастелло мала багато духовних та інтелектуальних дарів, які віддала у розпорядження спільноті, що її прийняла. Попри сліпоту, віддавалася справам милосердя, відвідувала в’язнів і хворих. Була обдарована багатьма містичними дарами. Їй приписують посередництво у багатьох зціленнях.
Померла Маргарита 13 квітня 1320р., на 33-му році життя. Коли через понад 200 років, 9 червня 1558р., відкрили її труну, виявилося, що її тіло не розклалося. В її серці знайшли три камінці, схожих на діаманти, із зображенням Ісуса, Божої Матері та св.Йосифа.
Здивовані свідки, хоча знали, що Маргарита була карлицею, після того, як відкрили труну, перелякалися. Маргарита мала 122см на зріст, непропорційно велику щодо тіла голову, маленькі долоні та стопи. Одна її нога була коротша за іншу на 8см. Її поховали з руками, схрещеними спереду, ліва рука була трохи піднята і трималася так без жодної опори.
Нині її тіло, одягнене в габіт терціарки, спочиває в кришталевій труні під головним вівтарем храму св.Домініка в Чіта-ді-Кастелло в Італії. Її тіло нетлінне, а кінцівки гнучкі. Культ Маргарити 1609р. затвердив папа Павло V. Папа Клемент Х затвердив Святу Месу й Літургію годин на її честь 6 квітня 1675р. Її зображення можна зустріти дуже рідко; зазвичай вона зображена горбатою, маленькою на зріст дівчиною, часто в оточенні дітей.
Рівнозначні канонізації, проголошені Папою Франциском та Бенедиктом XVI
Рівнозначна канонізація бл.Маргарити з Чітта-ді-Кастелло — шоста, проголошена Папою Франциском. Раніше він у такий спосіб оголосив святими св.Анжелу з Фоліньйо (†1309р.) — 9 жовтня 2013р.; Петра Фабера (†1546р.) — 17 грудня та Франциска де Лаваля (†1708р.), Йосифа де Анхієта (†1579), Марію від Втілення Ґуаяр (†1673) — 3 квітня 2014р., а також Юніпера Серра OFM (†1784р.) — 23 вересня 2015р. і Бартоломея Фернандеса від Мучеників ОР (†1590р.) — 5 липня 2019р.
Бенедикт XVI також провів одну таку канонізацію — Гільдегарди Бінгенської (†1179р.) — 10 травня 2012р.
Інші рішення Папи у справах визнання святих
Папа також затвердив для оприлюднення декрет Конгрегації про визнання мучеництва Слуг Божих Вісенте Нікасіо Ренунсіо Турибіо та одинадцяти співтоваришів зі згромадження Найсвятішого Ізбавителя, які були вбиті з ненависті до віри в 1936 році в Мадриді, Іспанія.
Ще п’ять декретів визнають герїчний вимір чеснот кандидатів на прославу, наступним етапом для проголошення яких блаженними повинно стати визнання чуда за їхнім заступництвом. У цьому переліку — італійський кардинал П’єтро Марчеліно Коррадіні (1658-1743), італійський чернець згромадження Синів Непорочного Зачаття Емануеле Стаблум (1895-1950), аргентинський підприємець Енріко Ернесто Шоу (1921-1962), іспанська мирянка Марія де лос Десампарадос Портілла Креспо (1925-1996) та тринадцятирічна італійська дівчинка Анфрозіна Берарді (1920-1933).
фінансово.
Щиро дякуємо!
