«Раніше я не цікавився Богом. Я звинувачував Його за те, ким був, за те, яким Він мене створив, за те, що я самотній і мене не люблять. Все це змінилося, коли я зустрів Бога у плаванні», — сказав Ерні Ґавілан, чемпіон із плавання, який втратив ноги через невдалий аборт.
30-річний чемпіон із плавання став популярним після того, як взяв участь у Паралімпійських іграх 2016 р. і став першим філіппінським золотим медалістом Паралімпійських ігор Азії 2018 р. Сьогодні він чекає на медаль на цьогорічній Паралімпіаді 2021, де змагатиметься й нестиме прапор своєї країни під час церемонії закриття. Але першу перемогу Ерні здобув ще 1991 року, коли пережив своє абортування, через що втратив ноги, а його ліва рука недорозвинена.
«Мені завжди доводилося добре плавати»
«Мені завжди доводилося добре плавати, навіть у лоні матері, бо я пережив аборт. Я просто плавав», — жартував Ерні під час одного з інтерв’ю 2014 р.
Сайт повідомляв, що мати Ерні хотіла зробити аборт, щоби приховати свою вагітність. Він вижив, хоча його проблеми на цьому не скінчилися: батько їх покинув, а мати померла від холери, коли Ерні було всього п’ять місяців.
Економ у черниць
Бабуся й дідусь прийняли Ерні у своєму домі. Зростати йому було нелегко. З нього знущалися і глузували над ним через зовнішність — повідомляє «Manila Standard». Життя хлопця змінилося, коли його помітив бізнесмен і переконав дідуся відправити його у 9 років до центру молоді з інвалідністю в Давао сіті.
Там Ерні розпочав нове життя в новій родині у сестер св. Домініка у Марікнолі в навчальному центрі Божої Матері Перемоги. 2000 р. Ерні перебрався на острів Самал, щоб служити економом у черниць.
Тоді відкрив свою любов до води…
«Коли я у воді, моєї фізичної вади не видно, — каже Ерні, — я виглядаю як нормальна людина».
Його знову хтось помітив. Тренер із плавання побачив бажання Ерні плавати й запросив його долучитися до команди людей з інвалідністю.
Переглянути цей допис в Instagram
Національна збірна
2008 р. Ерні взяв участь у своїх перших змаганнях із плавання на філіппінському олімпійському фестивалі. Але його майже дискваліфікували, бо він забув плавки. Хлопець благав дозволити йому змагатися у важчих штанях. Але попри це посів друге місце і звернув на себе увагу переможця, Арнела Аба, який забрав Ерні до Маніли в національну команду.
Кар’єра Ерні розвивалася, і він змагався по всьому світу, зокрема в Індонезії, Малайзії, Сінгапурі, Бірмі, Індії, Японії, Новій Зеландії та Італії — повідомляє SPIN.ph. Ерні повернувся додому з понад десятком міжнародних нагород.
У п’ятихвилинному відео, опублікованому 2017 р. під назвою «Гавілан», Ерні розповів про свою пристрасть до плавання та про те, що любов і підтримка рідних і тренерів допомагають йому бути найкращим — і здолати негідників.
Я довіряю Йому
«Раніше я ховався. Я соромився себе, соромився того, яким уродився», — сказав Ерні. — Я почувався так, ніби втік із мушлі. У нас є мета в цьому світі. Ми маємо бути в житті воїнами», — додав він.
І хоча Ерні не згадав на словах про роль Бога у своєму житті, камера впіймала момент, коли він молився на розарії. Він також відкрито розповідає про свою віру в інтерв’ю і в соцмережах. Під час тренувань перед Паралімпійськими іграми 2016 р. він казав, що Бог зцілив його від хвороби.
«Минулого місяця я захворів, але мені вдалося повернутися завдяки моїй вірі в Бога. Я не можу без Нього, я довіряю Йому», — сказав Ерні.
«Бог — це шлях»
Ерні публікує на Фейсбуку біблійні вірші й пише повідомлення на зразок «Бог — це шлях».
«Раніше я не цікавився Богом. Я звинувачував Його за те, ким став, за те, яким Він мене створив, за те, що я самотній і мене не люблять. Все це змінилося, коли я зустрів Бога у плаванні».
Його молода подруга Роуз підсумувала: «Насправді, Бог ніколи його не покидав. Замість цього Він дав йому життя, якого Ерні ніколи не сподівався».
фінансово.
Щиро дякуємо!
