Свята Марія Ґоретті — 11-річна дівчинка з фермерської родини, яка померла, захищаючи свою цнотливість, у 1902 році.
20-річний сусід, що і раніше домагався її, намагався її зґвалтувати, а коли йому це не вдалося, він вдарив Марію ножем 14 разів. Вона померла наступного дня, пробачивши свого нападника Алессандро Серенеллі, який після 27 років у в’язниці пішов у монастир братів-капуцинів, де і помер у 1970 році.
Я почав зі згадки про Марію Ґоретті, тому що вона була дівою і мученицею, а якщо точніше — вона прийняла мученицьку смерть за свою чистоту. Але вона не єдина дівчина, яку спіткала така доля. Блаженна Кароліна Кузка — 16-річна польська дівчина, яку 1914 року вбив російський солдат за відмову вступити з ним у сексуальний зв’язок. Блаженна Анна Колесарова, мучениця зі Словаччини, загинула у такому ж віці, захищаючи свою чистоту: радянський солдат розстріляв її на очах у батька.
Свята Марія Ґоретті
Блаженна Кароліна Кузка
Блаженна Анна Колесарова
Коли Папа Пій ХІІ канонізував Марію Ґоретті у 1950 році, вона вважалася прикладом жіночої чесноти і рішучості. На сьогодні постає три запитання:
— чи має приклад святої Марії Ґоретті якийсь сенс для сучасної жінки?
— чи може Католицька Церква ХХІ століття створити ще одну святу Марію Ґоретті у західному світі?
— якщо відповідь на одне чи обидва попередніх питання «ні», чи повинно нас це хвилювати?
Марія Ґоретті, Кароліна Кузка і Анна Колесарова не були канонізовані як покровительки «вибору». Церква не вбачає їхньої чесноти лише в обстоюванні свого «права сказати “ні”». Їхня чеснота — у захисті своєї незайманості. Марія Ґоретті сказала своєму нападникові, що те, чого він хоче, — гріх, і не лише тому, що він не питав її згоди.
Якщо наша сучасна культура наполягає на тому, що єдине важливе питання, пов’язане з сексом, — це «взаємна згода», то чи потрібно зводити образи цих мучениць до символів боротьби з насильством над жінками?
Ніхто не применшує тяжкості злочину зґвалтування. Але християнська сексуальна етика включає й інші цінності, окрім взаємної згоди.
Подивіться на літературу, якою сьогодні живляться молоді люди. Засоби масової інформації та поп-культура, орієнтована на молодь, насичені сексуальністю, і часто — вульгарною. Якщо хтось починає ставити під сумнів такий стан речей, численні «експерти», зокрема з царини «сексуальної освіти», вступають зі своєю релятивістською етикою, наполягаючи на тому, що секс не має нормативного значення, і сенс його полягає у тому, що можна робити будь-що, якщо ви так вирішили.
Сьогодні суспільству активно нав’язується думка, ніби цнотливість — це «соціальна конструкція», історично оточена ненауковими фетишами і табу, які подолала наша «наукова» епоха.
Справді, якщо, згідно з сучасними переконаннями, саме людське тіло має стосунок до статевої ідентичності людини лише тоді, коли вона цього хоче, то що ж таке цнотливість? Стан душі? Враховуючи 40 відтінків статі, про які говорить нинішня ґендерна ідеологія, розуміння цнотливості може бути різним не лише залежно від того, що людина робить чи не робить, а навіть залежно від того, що вона має на увазі під словом «цнотливість».
Наше католицьке бачення людської особистості суттєво суперечить гностичній світській версії, яку нав’язує сучасна культура. Це бачення, серед іншого, розглядає секс і шлюб лише у єдності.
Якщо сучасна молодь, не знаючи про святу Марію Ґоретті, знайомиться з нею, уявляючи якусь наївну селянку, це свідчить про велику пастирську проблему. Вона може бути прикладом для молодих жінок, що прагнуть жити у чистоті. Але як сучасній молодій жінці ідентифікувати себе з Марією, Кароліною чи Анною, з огляду на соціальну байдужість до втрати цноти?
Занепад марійної духовності серед вірних західного світу, ймовірно, пов’язаний із тим, що значення непорочності Богородиці стає дедалі менше зрозуміле людям сьогодення. З цієї ж причини целібат часто сприймають чимось, не більшим від «застарілої» церковної дисципліни.
Святий Йоан Павло ІІ протягом трьох років розробляв багату «теологію тіла». Він провів усі 26 років свого понтифікату, викладаючи сучасну, але ортодоксальну сексуальну етику. Чому сьогодні ми не говоримо про ці речі?
Хтось може сказати, що Папа Франциск не надає їм такого пріоритету, якого надавав святий Йоан Павло ІІ. Але чи обов’язково нам потрібен Папа для того, щоби вказувати на всі наші проблеми? Хіба миряни-католики не несуть відповідальності за переказування євангельського послання іншим, включно з нашою власною молоддю?
Чи справді нинішня молодь відкидає католицьку сексуальну етику — чи, може, вона просто ніколи про неї навіть не чула? Практика свідчить, що молоді словаки, дізнавшись про життя і смерть блаженної Анни Колесарової, починають ставити під сумнів ті переконання, якими їх живить світська культура.
Джордж Вайґель, американський консервативний політичний аналітик і громадський активіст, якось сказав, що Папі Франциску варто було би присвятити майбутній синод питанню цнотливості. Звісно, він став би об’єктом кпин і насмішок, але ця тема безпосередньо стосується життя сучасних пересічних людей. На думку Вайґеля, життя людей погіршується через наслідки сексу, через хаос і плутанину у цій сфері, а не через незгоду в питаннях синодальності.
Якщо такий синод колись відбудеться, його варто було би почати 6 липня, у день спомину святої Марії Ґоретті. Ця скромна італійська дівчинка, що жила на початку ХХ століття, залишається особливо актуальною постаттю для Церкви сьогодення.
Переклад CREDO за: Джон Ґрондельскі, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
