Якість нашої імунної системи на 75% залежить від нас самих, — каже професор Вєслав Козак з Університету Миколая Коперніка в Торуні, Польща, фахівець з імунології та фізіології.
Професор Козак підкреслює, що з епідемії ковіду ми вийдемо як суспільство психічно скалічене, а цей аспект має величезне значення для імунної системи. Про його позицію розповідає Томаш Вєнцлавський, Niedziela.
Є шерег кроків та принципів поведінки, які оберігають наш імунітет.
«Він атакований протягом цілого року і постійно повинен виконувати своє завдання. Це розсіяне “сьоме чуття”, що розпізнає чужорідні структури, які хочуть вторгнутися в наш організм. Багатьом це вдається і вони стараються закріпитися, а імунна система повинна їх виключити, знищити. Єдиної панацеї немає, щоб наш імунітет був якнайбільш справний, але йдеться загалом про здоровий спосіб життя», — зазначає професор.
Цей фахівець у дослідженні гарячки як процесу, що відбувається в людському тілі, насамперед назвав фізичну активність, допасовану до віку та сил. Фізична активність не повинна бути надмірною, вона має бути немовби підлаштованою під наші потреби й можливості, але насамперед — регулярною.
«Імунна система залежить від генетичного укладу, який ми отримуємо від предків приблизно на 25%. Решта, тобто 75%, залежить від нас і нашого стилю життя. Неабияке значення має застосування відповідних принципів харчування (дієти в широкому розумінні), усвідомлене харчування. Це не може бути монодієта, бо людина — істота всеїдна. Ми повинні про це пам’ятати і надавати своєму організмові різноманітні поєднання речовин», — каже професор Козак.
«Фахівець із гарячки» визнав: дуже багато людей надалі не розуміють того, що підвищення температури корисне для організму в момент зараження, бо тоді запускається в дію наша імунна система. Гарячка дозволяє використати в боротьбі з патогеном усі можливості нашого імунітету.
За оцінкою професора-імунолога, коли при типових інфекціях не з’являється гарячка, це означає, що наша імунна система в чомусь на спрацьовує.
«Дуже часто цим елементом, якого бракує, стає виробництво цитокінів, що викликають підвищення температури. Саме вони сповіщають цілий організм, що він опинився у стані хвороби. Є гіпотези, що люди, які не мають гарячки, це ті, хто її дуже швидко збиває ліками. Таким чином температура у них падає завдяки гальмуванню синтезу цитокінів. Завдяки цьому настає пригнічення імунної системи».
На запитання про тривалі наслідки епідемії ковіду-19 для імунітету професор Козак сказав, що, певно, по роках ми як суспільство будемо боротися з численними проблемами і цій царині.
«Триває дискусія в науковому середовищі. Імунна система реагує на появу коронавірусу дуже істерично, нестримно. Тоді розпочинається “робота”, скерована на нищення інших систем. Стається так званий цитокіновий шторм, який є дуже грізним явищем. Його необхідно стримувати антицитокіновими антитілами. Аналіз цитокінів у випадку COVID-19 вельми суттєвий, але це дуже дорогий процес. Він не такий дешевий, як аналіз антивірусних антитіл. Таке дослідження дало би змогу швидко визначати, чи ми маємо справу з цитокіновим штормом, і зменшувати її наслідки. (…) Після того як людина перехворіє на ковід, одні системи її організму швидко регенерують, а такі, як нервова система, відновлюються дуже повільно», — підкреслює імунолог.
За його оцінкою, суспільство вже постраждало за час епідемії ковіду, бо багато людей померли, а інші зазнали ушкоджень психіки.
«Психічна сфера має непересічне значення для нашої імунної системи. Постійно відбувається “розмова” між нашим мозком та імунітетом. Психічне наставлення пацієнта має надзвичайно суттєве значення для процесу боротьби з хворобою, а також для протидії її розвитку», — зазначає експерт. Він визнав, що розуміє багатьох людей та їхній неспокій, пов’язаний зі щепленнями проти COVID-19, але всім своїм авторитетом хотів би закликати не боятися вакцин mRNA. «Я розумію, що люди бояться нового, того, що тільки входить в обіг, у медицину. Вакцини mRNA не впливають на стан імунної системи. Не біймося того, бо такого процесу не виникає. Вона не змінює наших генів. Її завдання — так натренувати нашу імунну систему, щоб утворилися антитіла».
Тоді під час «зустрічі» з патогеном антитіла активізуються і немовби деактивують непроханого гостя, яким у цьому випадку є вірус. «Щеплення — це одне з найпрекрасніших і ключових досягнень медицини», — каже експерт у галузі імунології та фізіології.
фінансово.
Щиро дякуємо!
