Одним із найшанованіших в Україні Богородичних свят церковного року є Покрова Пресвятої Богородиці. Це свято відзначається 14 жовтня (1 жовтня за старим стилем).
Історія становлення свята пов’язана з видінням св. Андрія Юродивого та його учня св. Епіфана на початку Х століття у Константинополі, коли столицю Візантії оточили вороги. В Україні це свято також популярне і через національний характер, адже Богородицю вважали своєю опікункою (покровителькою) запорізькі козаки та Українська повстанська армія.
Щодо історії відзначення свята, то в час ворожої навали в храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховувалася Її риза, служили всенічну. Після закінчення богослужіння св. Андрій разом зі св. Епіфаном побачили, як від царських дверей йде світлом осяяна Богородиця у супроводі св. Йоана Христителя і св. Йоана Богослова та великого хору Святих. Божа Мати, як побачили св. Андрій та св. Епіфан, підійшла до престола, довго молилася навколішках. Після цього, знявши зі своєї голови хустку-омофор (покров) — із грецької мафоріон, — розпростерла її над народом, який був у церкві. Святі Андрій та Епіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла рятувати місто. Невдовзі, як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, після цього вороги й справді відступили.
Покров-омофор Богородиці став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.
У народі свято Покрови Пресвятої Богородиці ще називають “Третя Пречиста”. Цього дня в Україні також згадують події з національної історії. Адже Божу Матір (її називали також і Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. У Запорізькій Січі була церква Святої Покрови. У ній щороку всім козацтвом відзначали свято Покрови, у цей день козаки також обирали нового отамана. За народним переказом, після зруйнування Січі 1775 року козаки, які пішли за Дунай, взяли з собою й ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці — козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.
Козацьку традицію вшанування Покрови продовжили воїни УПА, обравши 14 жовтня днем зброї і заснування Української армії.
Покровителькою вважали Покрову також кобзарі та лірники. Після завершення навчання у вчителя вони складали своєрідний екзамен на цеховій (судній, панотчій) раді, що мав назву «одклінщина», або «визвілка». Після успішного іспиту учень складав присягу: клявся святою Покровою, пресвятою матір’ю Марією та іменем своїх батьків дотримуватися всіх цехових звичаїв.
Головні українські святині посвячені на честь Богородиці: перший кам’яний храм Богородиці Десятинної, собор святої Софії, який, хоч і названий на честь премудрості Божої, але престольне свято цього храму святкувалося саме в день Різдва Богородиці. Це і Києво-Печерська та Почаївська лаври, освячені на честь Успіння Богородиці. Ці святині нагадують нам про те, що Діва Марія є заступницею і хоронителькою всіх, хто звертається до неї в молитвах і покриває їх своїм покровом.
За матеріалами: РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
