Таку ситуацію має попередньо оцінити сповідник. Якщо він буде впевнений, то відразу скерує людину до екзорциста.
В інтернеті не бракує популярних тестів, які мають допомогти зацікавленим зрозуміти свій справжній духовний стан. Деякі з них прямо так і називаються: «Тести на одержимість». Але майже всі вони розраховані на наївність і більше є формою жарту, ніж справжнім тестом для одержимого.
Але це не змінює того факту, що люди часто себе запитують про одержимість і духовне поневолення. Дехто живе у страху та переконанні, що злий дух заволодів їхнім тілом і життям. Я хотів би поділитися в цій статті своїм пастирським досвідом щодо цього питання.
Чи потрібен мені екзорцист?
На початку, мушу сказати, що я не екзорцист і не був ним, але це не означає, що в своєму служінні священника я не мав справи з одержимими людьми. Коли я був в Італії, а потім у Варшаві, то сповідав і супроводжував одержимих і тих, хто звільнився від впливу злого духа. На прохання екзорцистів я три роки духовно супроводжував людей, над якими відправляли екзорцизми. Духовна праця з такими людьми має дуже специфічний характер і завжди повинна спиратися на фундамент здорової духовності.
Однак почнімо з питання, що може зродитися в голові кожної людини, яка вірить в існування демонічних сил. Якщо ми помічаємо, що в нашому житті щось починає змінюватися на гірше незрозумілим чином, то не варто впадати в паніку. Не всі погані явища у повсякденному житті (навіть ті, які я вважаю надприродними) походять із дії злого духа.
На них можуть впливати також інші чинники. Важливо відділити події, які відбуваються навколо, від того, що я думаю і переживаю щодо цієї ситуації. Професійно це називається «сепарація подій і переживань».
Для однієї людини розбита склянка — це навіть не привід для глибших роздумів. Але для того, хто має схильність до невротичної чи депресивної поведінки, це може здатися очевидним впливом злого духа і стати приводом для розпачу.
Екзорцист чи консультація у фахівця?
Тут ми наближаємося до суті проблеми. Найчастіше причиною виникнення тривоги щодо одержимості стають різного роду психологічні та психіатричні явища. Для священників сповідь у таких випадках починається з розпізнання, чи людина не страждає на якийсь психологічний розлад або психічну хворобу.
Навіть якщо підозра в одержимості обґрунтована, завжди обов’язково треба звернутися до спеціаліста, щоб виключити можливі хвороби, які можуть справляти враження демонічного поневолення.
Так само перший контакт з екзорцистом має розпочинатися з аналізу психічного здоров’я. З досвіду я знаю, що люди не хочуть проходити обстеження, а наперед припускають, що вони одержимі й потребують допомоги екзорциста. Співчуваю, але сучасна психіатрія — обов’язковий інструмент для постановки діагнозу також і в питанні одержимості.
Екзорцизм — не основний засіб лікування депресії, неврозу, роздвоєння особистості чи шизофренії. Якщо це відбувається під час екзорцизму, то тільки тому, що раніше ці хвороби правильно було діагностовано, а сакраменталії (чим і є екзорцизм) допомогли подолати хворобу.
Також важливий факт зростання тривожності в людей, які цікавляться цією темою або демонологією. Перегляд фільмів жахів, читання екзорцистичної преси, заглиблення в демонологію на свій власний розсуд природним чином впливає на психіку людини.
Не дивно, що після порції такої інформації мозок змушений відреагувати почуттям страху, небезпеки, кошмарами і навіть маренням. Тому варто спочатку на якийсь час змінити свої зацікавлення і перевірити, чи не були вони причиною думок про одержимість демонами.
Коли звертатися до екзорциста?
Але все ж таки, в яких випадках обов’язково треба звернутися до екзорциста? Якщо ваш здоровий глузд підказує, що у вашому житті таки відбулося якесь зле втручання, то насамперед проконсультуйтеся зі сповідником. Ми завжди маємо ділитися своїми переживаннями, якщо їх викликали небезпечні духовні ситуації.
Я маю на увазі ситуації, коли ми віддаємо себе «під опіку злого духа», магію, ворожіння, магічні карти, східні практики, молитви до злого духа, складання йому обітниць або прикликання його у своє життя або життя інших.
Приводом для розмови зі сповідником мають бути також надприродні явища, які можуть супроводжувати одержимість. Це різноманітні форми голосів, думок і бажань, паранормальні явища, відчуття чиєїсь присутності, відраза до святих речей і молитов, спонтанні святотатства і прокляття, незрозумілі хвороби або володіння надлюдською силою, неконтрольований крик і спалахи гніву.
Список цих симптомів насправді дуже довгий. Сповідник у таких випадках попередньо оцінює ситуацію і найчастіше просить про зустріч, щоби краще розпізнати становище людини. Якщо він переконається, що це може бути одержимістю, то відразу скерує до езорциста і психіатра.
Важливо, що такі явища не заважають отримати розрішення. Розрішення не може бути надане, тільки якщо людина не виконає умови сповіді. В іншому разі сповідник зобов’язаний відпустити гріхи.
Насамперед таїнства і молитва
Хотів би також зазначити, що одержимість — це крайній приклад впливу злого духа. Більшість випадків закінчуються спокусами або демонічним поневоленням. У такому разі достатньо щирої сповіді, а також регулярного гідного прийняття таїнств.
Також варто замислитися над тим, щоб мати постійного сповідника або духовного керівника. Адже злий діє на людей, які прагнуть до добра. Ті, що перебувають на шляху до загибелі, його не цікавлять. Вони самі занурюються в темряву.
Також хочу заспокоїти тих, хто, прочитавши цю статтю, і надалі відчувають внутрішню тривогу. Самі екзорцисти підтверджують, що справжня одержимість статистично трапляється досить рідко. Звісно, останнім часом багато говорять по зростання одержимості, але це не масове явище, яке могло би стосуватися більшості людей.
Ті, хто відповідно використовують таїнства сповіді та Євхаристії, можуть почуватися в безпеці. Не варто впадати в демонічний розпач. Як християни, що живуть у стані благодаті, ми повністю належимо Богові, а Його Дух діє в нас.
Допомогою також може бути простий екзорцизм, яким багато хто молиться щодня (молитва до св. архангела Михаїла). Саме цією молитвою ми висловлюємо свою довіру до Бога. Адже перемагаємо не власною силою, а силою самого Христа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
