Обряд офіційних заручин у Церкві набуває популярності.
Коли одного літнього дня Кейтлін Шенк разом зі своїм хлопцем зібралася взяти участь у євхаристійній адорації, вона не очікувала, що після цього не просто отримає пропозицію руки і серця, а піде з храму офіційно зарученою в Церкві.
Джек Макферсон попросив її згоди перед вівтарем Божої Матері Доброї Ради в Плімуті, штат Мічиган, США. Щойно дівчина сказала «так», до них вийшов їхній друг-священник разом із чотирма свідками. Шлюбна пропозиція була тільки першою частиною: Макферсон також організував для них обряд заручин.
Прохання одружитися саме в той час стало для Кейтлін сюрпризом. Ба більше, дівчина ніколи раніше не чула про обряд церковних заручин — і не тільки тому, що вона все ще перебувала у процесі приєднання до Католицької Церкви.
Макферсон, який навернувся у 2020 році, сам лише нещодавно почув від свого друга про такий обряд, і це був перший такий обряд, звершений їхнім знайомим священником, о. Адамом Новаком. Хоча обряд заручин був типовим для Церкви до 1962 р., та після ІІ Ватиканського Собору він втратив популярність, а тепер відбувається його поступове повернення.
«На мою думку, заручини змістили фокус із мене та Джека на те, що наші стосунки — це вияв служіння Богу», — сказала Кейтлін Шенк.
На фото: Кейтлін Шенк і Джек Макферсон нещодавно взяли участь в обряді заручин (ліворуч). Вестон Бордмен та Мікаела Вуйчек отримали благословення на те, щоб заручитися; їх заручать у листопаді. (фото: Courtesy photos)
Заручини в Католицькій Церкві — це більше формальне зобов’язання, ніж просто згода двох людей стати парою. Хоча згода вказує на намір одружитися, та церковні заручини — це договірна обіцянка укласти шлюб. Так було у давнину, коли сім’ї домовлялися про такі деталі шлюбного контракту, як обмін землями та майном. Отже, розірвати церковні заручини — це набагато серйозніше, ніж скасувати звичайні світські, а сама їхня структура відображає майбутній церковний шлюб.
Отець Новак пояснив: «Подружжя самостійно робить цей крок: це вони присягають одне одному перед Богом». Отже, заручини дуже нагадують справжній шлюбний обряд, під час якого майбутнє подружжя обмінюється обітницями. Подібне відбувається й під час обряду церковних заручин, коли двоє стоять перед служителем Церкви і по черзі заявляють: «Я обіцяю одружитися з тобою».
Сам обряд — короткий і може бути здійснений під час Меси. Він починається з читання 126-го псалма, після чого священник пояснює значення церковних заручин та розповідає про благословення, які вони приносять.
Служитель починає обряд такими словами: «Боже Провидіння вас покликало до священного життя у подружжі. З цієї причини сьогодні ви постаєте перед Христом і Його Церквою, перед Його священнослужителем та вірним Божим народом, щоб урочисто підтвердити ваші заручини».
Після промови священика пара береться за руки і складає обітницю, що одного дня вони одружаться. Потім священник кладе схрещені кінці своєї стули на їхні руки та засвідчує їхні заручини, оголошує пару офіційно зарученою і благословляє обручку.
Якщо обряд відбувається поза Месою, можна прочитати уривки зі Святого Письма — Товита 7, 8 та Йоана 15, 4-12. Пара також може укласти й підписати договір про заручини.
Найважливіше в обряді заручин те, що він зосереджує стосунки пари на Богові, розглядаючи її покликання як вияв Божої волі у світі.
«Це не щось чудернацьке, — сказав Джек Макферсон. — Ми краще пізнали одне одного і те, чого хочемо. Ми хочемо, щоб у центрі нашого шлюбу була Свята Мати Церква та єдиний істинний Бог. Якщо я маю намір одружитися і збираюсь укласти церковний шлюб, то хочу, щоб Церква, наскільки це можливо, була залучена в цей намір і визначала його».
Ті, хто вирішує оформити свої заручини за допомогою церковного обряду, часто шукають, як розпочати підготовку до шлюбу у спосіб, що відрізняється від світського розуміння заручин. Високий рівень розлучень, навіть серед католиків, а також низький відсоток заручених і нещодавно одружених воцерковлених молодих пар, свідчать про те, що щось не так із підготовкою багатьох людей до шлюбу.
«Серед насправді великих складнощів для священника — підготовка пар до шлюбу, оскільки, на жаль, багато хто укладає церковний шлюб із хибних причин: бо це церква, в якій вони виросли, або церква при школі, яку вони закінчили, або парафія їхніх батьків чи дідусів і бабусь», — сказав отець Новак. «Приємно бачити такі пари, як Джек і Кейтлін, — вони хочуть одружитися в Церкві, тому що ставляться до цього дуже серйозно і сприймають як чудовий дар від Бога».
Мері-Роуз Веррет працює над тим, щоби збільшити залучення молодих пар до Церкви. Вона вважає, що перетворення церковних заручин на постійний компонент католицької підготовки до шлюбу може в цьому допомогти. Разом зі своїм чоловіком, Раяном, Веррет заснувала апостольство «Witness to Love» (Свідок Любові), яке використовує модель наставництва ранньої Церкви, щоб навчати заручені пари і молодят Таїнства Шлюбу. З моменту заснування, десять років тому в Луїзіані, апостольство «Witness to Love» поширилося на 400 парафій по більш ніж 80 дієцезіях у 24 країнах світу.
«У ранній Церкві широка нехристиянська громадськість не знала, що таке Таїнство і хто такий Бог, тому все потрібно було пояснювати воістину з нуля. Сучасне суспільство потребує того ж самого щодо шлюбу», — каже Мері-Роуз Веррет.
Парафії, в яких діє формація «Witness to Love, знайомить заручені пари з подружжями, які навчають їх і допомагають інтегруватися в церковну спільноту.
«Ми намагаємося змінити до болю низький відсоток заручених і нещодавно одружених воцерковлених пар, що в багатьох місцях становить менше 10%», — сказала Веррет. «Що більше Церква пропонує парам під час їхніх заручин бути присутніми в Її житті, то краще. Пропонувати обряд заручин і знайомити молоді пари з церковною спільнотою — чудово для початку».
Церковні заручини допомагають передати парі сакраментальне бачення шлюбу. Завдяки поєднанню цього обряду з підтримкою з боку церковної спільноти кількість учасників зростає, що засвідчило апостольство «Witness to Love».
«У нас є кілька великих парафій, які раз на місяць після певної Меси запрошують усі заручені пари залишитися для церковного обряду заручин», — каже Мері-Роуз. «Вони розміщують свої фотографії у парафіяльному бюлетені, просять парафію помолитися за них. Це дуже гарний і підбадьорливий спосіб представити ці пари іншим».
Є багато способів поєднати церковне заручення зі світським. Вестон Бордмен, друг Макферсона з коледжу, дізнавшись від нього про цей обряд, вирішив зі своєю нареченою, Мікаелою Вуйчек, почекати кілька місяців, щоби здійснити обряд церковних заручин.
Вони отримали благословення на заручини, щойно він зробив їй пропозицію в червні. Пара хотіла відсвяткувати кожен крок, оскільки Бордман служить у морській піхоті і через його тимчасову вимушену відсутність вони зможуть одружитися лише у жовтні 2022 року.
«Для нас це фантастична можливість по-справжньому підготувати наші серця і зробити так, щоб там [під час церковних заручин] були присутні наші сім’ї», — сказала Мікаела Вуйчек. — «Якби ми мали церковні заручини одразу після звичайних, я б не мала змоги вивчити точні слова обряду і зрозуміти важливість кожного з них. Я була би так сильно сповнена емоцій, що навіть би не змогла почути все».
Вони планують заручитися у листопаді, трохи менше як за рік до їхнього весілля. «Заручини — це гарна “сходинка” [на шляху до шлюбу]», — каже Вестон Бордмен. «Ми відчули початкове хвилювання під час заручин і благословення, а тепер, уже заручені, ми можемо ставити Бога на перше місце».
Загалом, церковні заручини приваблюють людей, бо офіційно підтверджують їхню любов в очах Бога.
«Це непросто. Так, ми заручені, але ми досі думаємо над цим», — каже Мікаела Вуйчек. «Ми зобов’язуємось одружитись і бути повноцінними партнерами одне одного на все життя. Коли відбувається обряд заручин, те, що ми вже пообіцяли одне одному, стає обіцянкою і перед обличчям Церкви».
Вірждинія Абрам, National Catholic register
Переклад: Марія-Олеся Тарасова, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
